Бондарі (Коростенський район)

село Бондарі
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Овруцька міська громада
Код КАТОТТГ UA18060170080036607
Основні дані
Засноване 1825
Населення 960 (2001)
Площа 1,56 км²
Густота населення 615,38 осіб/км²
Поштовий індекс 11152
Географічні дані
Географічні координати 51°16′39″ пн. ш. 28°36′36″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		161 м
Водойми р. Норинь
Найближча залізнична станція Хайчнорин
Відстань до
залізничної станції 		2 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Шевченка, 43, м. Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101
Карта
Бондарі. Карта розташування: Україна
Бондарі
Бондарі
Бондарі. Карта розташування: Житомирська область
Бондарі
Бондарі
Мапа
Мапа

CMNS: Бондарі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Бондарі.

Бондарі́ — село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 960 осіб (2001). У 1925—2017 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

Географія

[ред. | ред. код]

Лежить на лівому березі річки Норинь, за 17 км південно-західніше Овруча та 2 км від залізничної станції Хайчнорин[1].

Населення

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття кількість населення становила 635 осіб, дворів — 109[2].

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 689 осіб, з них: православних — 676, чоловіків — 358, жінок — 331[3].

У 1906 році — 779 жителів та 162 двори[4]. Станом на 1923 рік в поселенні нараховано 183 двори та 1 038 мешканців[5].

Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 176 осіб, дворів — 315[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 071 особу. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 960 осіб[6].

Історія

[ред. | ред. код]

В селі та поблизу виявлено поселення часів неоліту з майстернею обробки кременю, поселення епохи бронзи та часів Київської Руси[1].

У 1628 році належало до новонабутих маєтностей київського підкоморія Стефана Немирича, котрий платив звідти за 8 димів, 6 убогих, 4 городи, 3 рудні та 3 ремісників. Раніше входило, разом з Фоснею, до надушанського ключа Овруцького замку, з центром у Гошеві. У 1686 році — власність Мар'яни з Немиричів[2]. Згадується в люстрації Овруцького замку 1754 року, як село, що сплачувало 6 злотих 1,5 гроша до замку та 24 злотих 6 грошів на міліцію[7].

В кінці 19 століття — село Норинської волості Овруцького повіту, над річкою Норинь, за 13 верст від Овруча. Входило до православної парафії в Норинську (1 верста)[2][8].

У 1906 році — сільце Норинської волості (3-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 14 верст, до волосного центру, с. Норинськ — 1 версту. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в м. Овруч[4].

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Збраньківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Лугинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[9]. Розміщувалося за 29,5 версти від районного центру, містечка Лугини, та за 2 версти — від центру сільської ради, с. Збраньки[5]. 21 жовтня 1925 року увійшло до складу Бондарівської сільської ради Лугинського району, адміністративний центр ради. 25 січня 1926 року, складі сільської ради, передане до Овруцького району Коростенської округи[9].

На фронтах Другої світової війни воювали 200 селян, 175 з них нагороджені орденами й медалями, 125 загинули. На їх честь у 1965 році споруджено обеліск Слави.

В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, котрий мав у користуванні 1 808 га угідь, в тому числі 1 149 га ріллі. Колгосп вирощував жито, пшеницю, льон, картоплю та овочі, мав розвинуте тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Біля села був щебеневий завод. В селі працювали середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт[1].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[10].

13 квітня 2017 року село увійшло до складу новоствореної Овруцької міської територіальної громади Овруцького району Житомирської області[11]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Історія міст і сіл Української РСР. Бондарі, Овруцький район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 30 червня 2022.
  2. ↑ а б в Bondary, wś nad Norynią... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 196. (пол.)
  3. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 17. Процитовано 6 серпня 2022.
  4. ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 161. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 1 липня 2022.
  5. ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 123. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 1 липня 2022.
  6. ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 1 липня 2022.
  7. ↑ К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 182. Процитовано 30 червня 2022.
  8. ↑ Н. Теодорович. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 403. Процитовано 23 березня 2023.
  9. ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 207. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 1 липня 2022.
  10. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
  11. ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  12. ↑ Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бондарі_(Коростенський_район)&oldid=41630665