Ісидор (Борецький)
| Ісидор Борецький | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 3 листопада 1956 — 16 червня 1998 | ||
| Обрання: | 3 листопада 1956 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Наступник: | Корнилій Пасічний | |
| ||
| 17 січня 1948 — 3 листопада 1956 | ||
| Обрання: | 17 січня 1948 | |
| Попередник: | Patrick Cleary, S.S.C.M.E. | |
| Наступник: | Garabed Amadouni | |
| ||
| 17 січня 1948 — 3 листопада 1956 | ||
| Обрання: | 17 січня 1948 | |
| Народження: | 1 жовтня 1911 Острівець, нині Теребовлянський район | |
| Смерть: | 23 липня 2003 (91 рік) Торонто, .svg){kind=small} Канада | |
| Прийняття священичого сану: | 17 липня 1938 | |
| Єпископська хіротонія: | 27 травня 1948 | |
| Нагороди: |  | |
Іси́дор Боре́цький (1 жовтня 1911, с. Острівець, нині Теребовлянського району, Тернопільської області — 23 липня 2003, Торонто) — єпископ Торонтський Української греко-католицької церкви (1948–1998).
Народився 1 жовтня 1911 у селі Острівець, тепер Теребовлянського району Тернопільської області у сімʼї Семена Борецького та Юлії Давосир.
Навчався у Теребовлянській і Тернопільській гімназіях. У 1932—1936 рр. студіював теологію в Богословській академії у Львові, у 1936—1938 рр. продовжував навчання в Колегії св. Андрія у м. Мюнхені (Німеччина)[1]. 17 липня 1938 прийняв ієрейське рукоположення з рук єпископа Діонісія Няраді. Того ж року виїхав до Канади.
У 1940—1947 роках був священником церкви Святого Архангела Михаїла у місті Велланд.[2] 17 січня 1948 призначений Апостольським екзархом для українців Східної Канади, титулярним єпископом Аматунтським. Архієрейська хіротонія відбулася 27 травня 1948 року. Головним святителем був єпископ Василь Ладика, а співсвятителями — єпископи Костянтин Богачевський і Ніль Саварин. 3 листопада 1956 призначений єпископом Торонтським Української греко-католицької церкви. У 1979 — співзасновник релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія».
Брав участь у II Ватиканському соборі.
Організовував надання фінансової та гуманітарної допомоги Україні, зокрема, після аварії на Чорнобильській АС. Допомагав гімназії м. Теребовля[3].
16 червня 1998 Папа Римський Іван Павло II прийняв зречення з уряду єпископа Ісидора Борецького у зв'язку з досягненням пенсійного віку.
У 2002 році з нагоди 92-річчя єпископ Ісидор Борецький нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Помер Ісидор Борецький 23 липня 2003 року в Торонто (Канада).
- ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 127.
- ↑ Allenov, Mark (5 серпня 2022). Welland Then and Now: St. Michael’s one of the oldest Byzantine churches in Niagara. Toronto Star.
- ↑ Ісидор Борецький / Персоналії / Проект «Українці в світі». www.ukrainians-world.org.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2016.
- Головин Б., Мельничук Б. Борецький Ісидор Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 160—170. — ISBN 966-528-197-6.
- Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)
- Короткі біографічні дані в базі catholic-hierarchy.org [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Ісидор Борецький [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- У Тернопільсько-Зборівській єпархії вшанували пам'ять владики Ізидора Борецького [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |