Браян Деннегі
| Браян Деннегі | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Brian Dennehy | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Brian Manion Dennehy | |||
| Народився | 9 липня 1938[1][2][…] Бриджпорт, Коннектикут[1] | |||
| Помер | 15 квітня 2020[4] (81 рік) Нью-Гейвен, Коннектикут[5] | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | актор, сценарист, телепродюсер, телережисер, військовослужбовець | |||
| Alma mater | Колумбійський університет, Chaminade High Schoold і Єльська школа драми | |||
| Роки діяльності | 1965 — 2020 | |||
| Діти | Кетлін Деннегіd і Елізабет Деннегіd | |||
| IMDb | nm0001133 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| | ||||
 Браян Деннегі у Вікісховищі | ||||
Браян Деннегі (англ. Brian Dennehy; 9 липня 1938, Бриджпорт, штат Коннектикут, США — 15 квітня 2020, Нью-Гейвен) — американський актор кіно, театру і телебачення.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 9 липня 1938 року в Бріджпорті, штат Коннектикут.
Виріс в нью-йоркському кварталі Брукліна. Вступив до Колумбійського університету, де поєднував навчання з успішним виступом за студентську команду з американського футболу. Після отримання диплома бакалавра історії (1960) пішов служити в морську піхоту, віддавши армії США 5 років.
Дебютував як актор в 1977 році невеликими ролями в телесеріалах «Коджак» і «Серпіко», потім отримав ролі в популярних серіалах «Династія», «Даллас», «Лу Грант». В 29 років дебютував у художніх фільмах «В очікуванні містера Гудбара» і «Полукрутий» (1977).
Режисери і продюсери телевізійних серіалів експлуатували ірландську зовнішність Деннегі (188 см зріст, вага — під центнер, блакитні очі).
Популярність прийшла до Деннегі після ролі серійного вбивці Джона Уейна Гейсі в телесеріалі «Спіймати вбивцю» (номінація премії «Еммі», як актор другого плану). А за роль Креклайта у фільмі Пітера Грінуея «Живіт архітектора» (1987) отримав нагороду на Чиказькому кінофестивалі.
В 90-і роки актор зіграв кілька етапних головних ролей: профспілкового лідера Джекі Прессера («Історія Джекі Прессера»), сержанта Ріда в однойменному телефільмі (тут же вперше пробує себе як со-продюсер, сценарист і режисер), і в численних детективних телестрічках, де вже грав не вбивць, а поліцейських. Різноманітнішим став і жанровий репертуар: головна роль в мелодрамі про пізнє кохання «Що минає життя)», одна з головних ролей в пустотливий комедії «Тюхтій Томмі» (1995), роль в сучасній екранізації Шекспіра «Ромео + Джульєтта» (1996).
На порозі тисячоліття вийшла телевізійна версія бродвейської постановки за п'єсою Артура Міллера «Смерть комівояжера», за виконання головної ролі Деннегі отримує заповітний «Золотий глобус» і в черговий раз номінувався на премію «Еммі».
З середини 90-х років активно виступає на сцені, з 1995 року — на Бродвеї. Отримав головну театральну нагороду «Тоні».
У послужному списку актора більш 180 ролей в кіно і на телебаченні, десятки сценічних образів у театр.
Деннегі помер в середу 15 квітня 2020 року від природних причин в Нью Гейвені, штат Коннектикут.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Двічі був одружений (Джудіт Шефф, 1959—1974; Дженніфер Арнотт, 1998 — до цього часу), двоє з дочок (Елізабет і Кетлін) обрали акторську кар'єру. Виховав також двох прийомних дітей — Кормак (1993 р.н.) і Сару (1995 р.н.).
Вибіркова фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1978 | ф | «Крутий наполовину[en]" | Semi-Tough | Ті-Джі Ламберт |
| 1978 | ф | «Кулак» | F.I.S.T. | Френк Васко |
| 1980 | ф | «Шепіт янголів» | A Rumor of War | сержант Нед Коулман |
| 1982 | ф | «Рембо: Перша кров» | Rambo: First Blood | шериф Вілл Тісл |
| 1983 | ф | «Не кричи «вовк»» | Never Cry Wolf | Розі Літтл |
| 1985 | ф | «Сільверадо» | Silverado | шериф Кобб |
| 1985 | ф | «Кокон» | Cocoon | Волтер |
| 1986 | ф | «Орли юриспруденції» | Legal Eagles | Сі Джей Кавано |
| 1987 | ф | «Бестселер» | Best Seller | Денніс Мічум |
| 1987 | ф | «Живіт архітектора» | The Belly of an Architect | Сторлі Креклайт |
| 1990 | ф | «Останній з найкращих» | The Last of the Finest | Френк Дейлі |
| 1990 | ф | «Презумпція невинності» | Presumed Innocent | Реймонд Хорґан |
| 1995 | ф | «Тюхтій Томмі» | Tommy Boy | Томас «Великий Том» Каллахан мл. |
| 1996 | ф | «Ромео+Джульєта» | Rómeo + Júliet | Тед Капулетті |
| 1998 | тф | «Круїз жаху» | Voyage of Terror | Президент США |
| 2004 | ф | «Вона ненавидить мене» | She Hate Me | Біллі Черч |
| 2005 | ф | «Напад на 13-ту дільницю» | Assault on Precinct 13 | сержант Джаспер О'Ши |
| 2006 | ф | «Останній дарунок» | The Ultimate Gift | Гас |
| 2010 | ф | «Три дні на втечу» | The Next Three Days | Джордж Бреннан |
| 2013 | тф | «Челленджер» | The Challenger Disaster | Вільям Роджерс |
| 2015 | ф | «Лицар кубків» | Knight of Cups | Джозеф |
| 2019 | ф | «Ти квач!» | Tag | містер Кілліано |
| 2020 | ф | «Син півдня» | Son of the South | Джозеф |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136190170 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Internet Broadway Database — 2000.
- ↑ Brian Dennehy, Burly Actor in 'First Blood,' 'Cocoon' and 'Death of a Salesman,' Dies at 81
- ↑ Genzlinger N. Brian Dennehy, Tony Award-Winning Actor, Dies at 81 / J. Kahn — Manhattan, NYC: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2020. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографія актора [Архівовано 7 вересня 2014 у Wayback Machine.]
|
