Будяк пониклий

Будяк пониклий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Будяк (Carduus)
Вид:
Будяк пониклий (C. nutans)
Біноміальна назва
Carduus nutans

Будяк пониклий[1][2] (Carduus nutans) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у помірній Європі й Азії.

Дворічна трав'яниста рослина 30–150 см заввишки. Стебло мало розгалужене, крилате, з гострими колючками, шерстисте. Листки зелені, більш-менш запушені, особливо в молодому віці, кучерявим короткими волосками. Кошики до 70 мм в діаметрі, кулясті, поодинокі, пониклі. Квітконіжки зазвичай довгі, безкрилі, щільно-біло-волосисті. Сім'янки 3.5–4 мм довжиною, коричневі; довге волосся на кінчику. 2n = 16[2][3][4].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у помірній Європі й Азії, заході Північної Африки; натуралізований у Канаді, США, ПАР, Австралії, Новій Зеландії та Чилі[5][6][7].

В Україні вид зростає на відкритих місцях і степових схилах — в Карпатах, на Поліссі, переважно в західних районах до р. Дніпра; медоносна, харчова, олійна рослина, бур'ян[2].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Carduus nutans // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 349, 350. (рос.)(укр.)
  3. NatureGate. Архів оригіналу за 17 травня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  4. Flora of North America. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)
  7. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 18.05.2019. (англ.)