Біргітта Бремер

Біргітта Бремер
швед. Birgitta Bremer
Народилася17 січня 1950(1950-01-17)[1][2] (74 роки)
Країна Швеція[3]
Діяльністьботанік, доцентка, професор, ботанічний колекціонер
Alma materСтокгольмський університет
Галузьботаніка, бріологія і Систематика рослин
ЗакладШведська королівська академія наук
Науковий ступіньдоктор філософії (1980)
ЧленствоШведська королівська академія наук
У шлюбі зКоре Бремер
Особ. сторінкаbergianska.se
Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «B.Bremer».
Список таких таксонів на сайті IPNI

Birgitta Bremer на Віківидах
Сторінка на Віківидах

Біргітта Бремер (швед. Birgitta Bremer, народилася в 1950) — шведський ботанік, професор Шведської королівської академії наук, директор Бергіанського ботанічного саду, учасниця міжнародної групи із систематизації рослин APG II[4][5].

Біографія

[ред. | ред. код]

Професор Бремер отримала ступінь доктора ботаніки в 1980 році в Стокгольмському університеті, захистивши дисертацію на тему «Таксономія мохів роду Schistidium». У 1981 році її призначили доцентом Стокгольмського університету; 1983—1990 рр. викладач систематики. З 1990 по 2000 роки була систематичним викладачем ботаніки; у 2000—2001 роках виконувала обов'язки декана кафедри систематики; 2000—2004 роках — професор кафедри молекулярної систематики рослин.

З 2002 року працює директором Фонду Бергіуса та директором Бергіанського ботанічного саду. З 2004 року — професор систематики у Стокгольмському університеті.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружена із Коре Бремером, шведським ботаніком, ректором Стокгольмського університету. Має двоє дітей.

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • Oxelman B., Kornhall P., Olmstead R. C., Bremer B. 2005. Further disintegration of Scrophulariaceae. Taxon 54: 411—425. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Smedmark J. E. E., Eriksson T., Bremer B. Allopolyploid evolution in Geinae (Colurieae: Rosaceae) — building reticulate species trees from bifurcating gene trees. Organisms Diversity and Evolution 5: 275—283. 2005
  • Razafimandimbison S. G., Moog J., Lantz H., Maschwitz U., Bremer B. Re-assessment of monophyly, evolution of myrmecophytism, and rapid radiation in Neonauclea s.s. (Rubiaceae). Molecular Phylogenetics and Evolution 34: 334—354, and 37: 938—939 2005
  • Bremer K., Friis E. M., Bremer B. Molecular phylogenetic dating of asterid flowering plants shows early Cretaceous diversification. SYST BIOL 53: 496—505 2004
  • Razafimandimbison S. G., Kellogg E. A., Bremer B.. Recent origin and phylogenetic utility of divergent ITS putative pseudogenes: A case study from Naucleeae (Rubiaceae) SYST BIOL 53: 177—192 2004
  • Bremer B., Bremer K., Chase M. W., Reveal J. L., Soltis D. E., Soltis P. S., Stevens P. F. et al. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG II. BOT J LINN SOC 141 (4): 399—436 2003.
  • Bremer B., Bremer K., Heidari N., Erixon P., Olmstead R. G., Anderberg A. A., Källersjö M., Barkhordarian E. Phylogenetics of asterids based on 3 coding and 3 non-coding chloroplast DNA markers and the utility of non-coding DNA at higher taxonomic levels. MOL PHYLOGENET EVOL 24 (2): 274—301 2002.
  • Novotny V., Basset Y., Miller S. E., Weiblen G. D., Bremer B., Cizek L., Drozd P. Low host specificity of herbivorous insects in a tropical forest. NATURE 416 (6883): 841—844 2002.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. автор назви (ботаніка)
  2. LIBRIS
  3. LIBRIS — 2012.
  4. .linnaeus300.com/the-scientists/birgitta-bremer Birgitta Bremer. Interview by Eva Krutmeijer. [Архівовано 2009-07-27 у Wayback Machine.] — Linnaeus 300. (англ.)
  5. Birgitta Bremer[недоступне посилання з березня 2019] — Bergianska trädgården. (англ.)