Вальтер фон Гюнерсдорфф
Вальтер фон Гюнерсдорфф | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Walther von Hünersdorff | ||||||||||||
Генерал-майор фон Гюнерсдорфф (1943). | ||||||||||||
Народився | 28 листопада 1898[1] Каїр, Єгипет | |||||||||||
Помер | 17 липня 1943[1] (44 роки) Харків, Українська РСР, СРСР | |||||||||||
Країна | Німецька імперія | |||||||||||
Діяльність | офіцер | |||||||||||
Учасник | Перша світова війна, Друга світова війна, Операція «Вінтергевіттер» і Битва на Курській дузі | |||||||||||
Роки активності | з 1915 | |||||||||||
Військове звання | Генерал-лейтенант | |||||||||||
Нагороди | | |||||||||||
Вальтер фон Гюнерсдорфф (нім. Walther von Hünersdorff; 28 листопада 1898, Каїр, Єгипет — 17 липня 1943, Харків, УРСР) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія[ред. | ред. код]
Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в кавалерії, отримав підготовку офіцера Генштабу. З 1 квітня 1934 року служив в штабі командування танкових військ. З 1 жовтня 1936 року — командир роти 4-го розвідувального батальйону. З 1 лютого 1939 року — 1-й офіцер Генштабу в штабі 1-ї танкової дивізії, з 1 квітня 1939 року — при штабі командування 6-ї групи сухопутних військ. При мобілізації 26 серпня 1939 року призначений 1-м офіцером Генштабу в штаб 253-ї піхотної дивізії. Після закінчення Польської кампанії 25 жовтня 1939 року переведений на аналогічну посаду в штаб 2-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії. З 12 вересня 1940 року — начальник штабу 15-го моторизованого корпусу, з 15 лютого 1941 року — 3-ї танкової групи. Учасник Німецько-радянської війни. З 1 лютого 1942 року — командир 11-го танкового полку. Учасник Сталінградської битви, включаючи спроби деблокувати 6-ту армію. З 7 лютого 1943 року — командир 6-ї танкової дивізії. Під час боїв на Курській дузі 14 липня 1943 року був важко поранений снайпером в район Бєлгорода: куля влучила в голову, осколок каски проник в мозок. Помер у шпиталі, похований на німецькому військовому цвинтарі в саду Тараса Шевченка. Могила не збереглась, оскільки радянська влада знищила цвинтар.
Звання[ред. | ред. код]
- Фанен-юнкер (9 серпня 1915)
- Фенріх (5 травня 1916)
- Лейтенант (19 жовтня 1916)
- Оберлейтенант (31 липня 1925)
- Ротмістр (1 лютого 1933)
- Майор (1 квітня 1936)
- Оберстлейтенант (1 червня 1938)
- Оберст (1 липня 1941)
- Генерал-майор (1 травня 1943)
- Генерал-лейтенант (10 серпня 1943; посмертно)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (2 травня 1935)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (14 травня 1940)
- 1-го класу (27 травня 1940)
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
- Німецький хрест в золоті (26 січня 1942)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (3 вересня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (22 грудня 1942)
- дубове листя (№259; 14 липня 1943)
Галерея[ред. | ред. код]
- Зліва направо: генерал-фельдмаршал Федор фон Бок, оберст фон Гюнерсдорфф, генерал-полковник Герман Гот, генерал авіації барон Вольфрам фон Ріхтгофен (липень 1941).
- Похорон фон Гюнерсдорффа. В центрі — вдова генерала (з букетом квітів) (Харків, 18 липня 1943).
- Похорон фон Гюнерсдорффа.
- Генерал-фельдмаршал Еріх фон Манштейн (з тимчасовим маршальським жезлом) віддає останню шану Гюнерсдорффу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
Література[ред. | ред. код]
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 61.
- Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 409, ISBN 978-3-938845-17-2
|