Ван Тао

Ван Тао (王燾, 670 —755) — китайський державний службовець та лікар часів династії Тан.

Народився на території сучасної провінції Шеньсі в чиновницькій родині. Його дід був першим міністром імператора Тай-цзуна. Високі посади займали його батько Ван Цзін й старший брат. Ван Тао продовжив сімейну традицію, змінивши за своє життя кілька посад. Ніколи не був професійним лікарем.

У юнацтві Ван Тао багато хворів. Йому часто доводилося приймати різні ліки. Намагаючись розібратися в механізмі їх дії, він почав вивчати медицину. Прагнення до оволодіння медичними знаннями зросло під час хвороби матері. Ван Тао став часто консультуватися зі знаменитими лікарями і, урешті-решт, досить добре оволодів основами медицини.

Пізніше Ван Тао був призначений чиновником державного книгосховища Хун-вень, де зберігалося безліч стародавніх книг. Протягом більш ніж 20 років служби в книгосховищі він вивчав зберігаються тут медичні книги, виписував з них рецепти, з часом зібравши багаті матеріали.

У 742 році Ван Тао був направлений на службу до м. Фанлін (на території сучасної провінції Хубей). Зібрані за час служби в книгосховищі матеріали він взяв з собою. Коли тут спалахнула епідемія він успішно зцілив своїх родичів і знайомих.

У 752 році на основі зібраних медичних матеріалів Ван Тао становить книгу «Вайтай міяофан» («Секретні рецепти з книгосховища»), в якій крім лікарських рецептів описані методи припікання.

• Белоусов П. В. Теоретические основы китайской медицины (серия «Китайская чжэньцзю-терапия») — Алматы, 2004. — 172 с. ISBN 9965-15-219-5.