Великі Дедеркали

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2016) Ця стаття може містити оригінальне дослідження. Будь ласка, удоскональте її, перевіривши сумнівні твердження й додавши посилання на джерела. Твердження, які містять лише оригінальне дослідження, мають бути вилучені. (березень 2016)

село Великі Дедеркали
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький район
Громада	Великодедеркальська сільська громада
Облікова картка	Великі Дедеркали
Основні дані
Засноване	1545
Населення	1 207
Територія	2.867 км²
Густота населення	421 осіб/км²
Поштовий індекс	47144
Телефонний код	+380 3558
Географічні дані
Географічні координати	50°01′30″ пн. ш. 26°07′00″ сх. д. / 50.02500° пн. ш. 26.11667° сх. д. / 50.02500; 26.11667Координати: 50°01′30″ пн. ш. 26°07′00″ сх. д. / 50.02500° пн. ш. 26.11667° сх. д. / 50.02500; 26.11667
Водойми	Вілія
Відстань до районного центру	20 км
Найближча залізнична станція	Лепесівка
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1.
Карта
Великі Дедеркали
Великі Дедеркали
Мапа

Вели́кі Дедерка́ли — село Кременецького району Тернопільської області. До 2015 року центр сільської ради, якій були підпорядковані села Вовківці та Малі Дедеркали.

Від вересня 2015 року — центр Великодедеркальської сільської громади. Розташоване на річці Кума, на сході району.

До села приєднано хутір Обори. Населення — 1264 особи (2003).

У минулому — центр волості та районний центр.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади.^[1]

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1545 року, згідно з актами Кременецького замку згадане як володіння шляхтичів Дедеркало-Волковських.

Жителі Великих Дедеркал брали участь у подіях Хмельниччини.

1735 року коштом А. Вишпольського спорудили костел із монастирем. У 1760 р. М. Прейс та його дружина Тереза надали кошти для побудови кам'яного костелу на честь Воздвиження Хреста та монастиря (нині — храм Ікони Спасителя, ПЦУ). У 1772 р. в селі споруджено католицький монастир, оточений кам'яним муром із вежами. Монастир належав до францисканців реформатів^[pl][2].

Після ІІІ поділу Речі Посполитої 1795 р. Великі Дедеркали увійшли до Кременецького повіту, стали центром Дедеркальської волості.

У другій половині XIX століття в селі діяли водяний млин, круподерня, олійня, 3 ремісничі майстерні, кілька невеликих торговельних закладів.

1893 р. до Великих Дедеркал з Острога переведено учительську семінарію (під час І світової війни її евакуювали до Бахмача), працювало однокласне училище, перетворене наприкінці 19 століття на двокласне (до 1919 р.).

Влітку 1915 р. село перебувало у фронтовій зоні, зазнало великих руйнувань.

16 червня 1919 року під селом Малі Дедеркали відбувся бій козаків 1-го кінного полку ім. М. Залізняка Дієвої армії УНР з більшовиками. В цьому бою загинув ударний відділ сотника Антона Юницького з дев'яти козаків та старшин. Тіла загиблих були нелюдсько понівечені ворогом. Загиблі вояки були поховані селянами в селі Великі Дедеркали 17 червня 1919 року в братській могилі. В могилі поховали сотника Антона Юницького, хорунжого Олександра Харченка, чотового Макара Пилипенка, козака Івана Хижого, козака Панаса Морозового та 4 невідомих вояків.

Мало статус райцентру (жовтень 1940 — грудень 1961 років), потім увійшло до Шумського району.

• братська могила вояків Армії УНР (1919)
• братська могила воїнам Червоної Армії (1963)
• памятник Героям Небесної Сотні (2015)

У селі діють такі релігійні громади:

• Громада церкви Святого Миколая (ПЦУ) (1760)
• Громада церкви Святого Вознесіння (УПЦ МП) (від 1935)
• Громада дому молитви ЄБХ (від 1995)

Система закладів освіти села:

• середня школа
• музична школа
• спортивна школа
• дитячий садок.

У селі є медичний пункт.^{[джерело?]}

18(?) липня 2017 відкрито новий сучасний геріатричний центр.

У Великих Дедеркалах функціонує КДЮСШ, у якій працюють секції з футболу, волейболу, гирьового спорту та інші. Спортсмени беруть участь у районних, обласних та всеукраїнських змаганнях.^{[джерело?]}

Головним тренером волейбольної команди впродовж 20 років є Людмила Володимирівна Корнійчук, її вихованці щороку — серед призерів області з волейболу. У 2010 році вона посіла третє місце серед тренерів Тернопільської області.^{[джерело?]}

Футбольна команда ФК «Дедеркали» серед лідерів районної футбольної ліги. У сезоні 2012 року здобуто золоті медалі районної ліги та Суперкубок Шумського району, а в сезоні 2013-го — Кубок Шумського району.^{[джерело?]}

Шляхетський рід Дедерків у Великому князівстві Литовському мав герб Дедеркало.^[3]

• Ніна Андрущенко — учасниця національно-визвольних змагань.
• Ліна Єник (* 1975) — українська поетеса, волонтерка, підприємець, громадська діячка.
• Василь Марценюк — вчений-кібернетик.
• Гуго Коллонтай — польський церковний діяч, філософ.
• Польовий Михайло Васильович (1976—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

• Венедикт Лавренюк^[4] — український етнограф, краєзнавець і музеєзнавець.
• Андроник Лазарчук — український художник, педагог, культурний діяч.

• Якуб Ігнацій Дедерко^[pl] — мінський латинський єпископ.^[5]

• Бігус М., Уніят В. Великі Дедеркали // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 241. — ISBN 966-528-197-6.
• Пустиннікова І. Вісімдесят три святині Тернопілля. — К. : Грані-Т, 2010. — С. 27—28.
• Dederkały // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 947. (пол.) — S. 947. (пол.)
• За державність. Матеріяли до історії війська українського. Збірник 9. Варшава, 1938. c. 223.

• Великі Дедеркали [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.]
• Роман Коваль Нариси з історії Кубані. Генерал-хорунжий Армії УНР Кость Смовський [Архівовано 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]