Вододільний хребет
Верховинський Вододільний хребет | ||||
Вододільний хребет (позначено синім кольором) | ||||
48°45′ пн. ш. 23°0′ сх. д. / 48.750° пн. ш. 23.000° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Закарпатська область | |||
Розташування | Україна Львівська область, Закарпатська область | |||
Система | Українські Карпати | |||
Тип | гірський хребет | |||
Висота | 1405 м (макс.) | |||
Вододільний хребет у Вікісховищі |
Верхови́нський Вододі́льний хребе́т (Вододільний хребет) — гірський хребет в Українських Карпатах (східна, внутрішня смуга Бещад), належить до Східних Бескидів на межі Закарпатської і Львівської областей.
Простягається від витоків річок Уж і Сян до верхів'я річки Ріки (від Ужоцького до Торунського перевалу). Висоти гір до 1405 м (г. Пікуй). Складається з пісковиків кросненської світи. Хребет має звивисті лінії гребенів, асиметричну форму: його південні схили круті, урвисті, північні — пологі.
По вершинній лінії Верховинського Вододільного хребета проходить головний Карпатський вододіл, звідки беруть початок річки Карпат — Латориця, Стрий, Ріка та інші. Кілька зручних перевалів, зокрема Ужоцький перевал, Верецький перевал, а також пішохідний перевал Руська Путь.
Схили до висоти 1200–1250 м вкриті смереково-буковими лісами (лісистість 30–47%), вище — полонини (напр. Буковецька полонина), переважно пустищні, біловусникові, з чагарниковими заростями чорниці. Переважають верховинські ландшафти. Є природоохоронні території: Либохорівський заказник, заказник Пікуй, Привододільний заказник.
Район пішохідного і гірськолижного туризму.
- Скеля на північному схилі хребта
- Скелясті вершини
- Вигляд з хребта на Закарпатську область
- Вершина гори Пікуй
- Вид на хребет з вершини Пікуя
- Вид на хребет
- На ПІкуй
- Дрогобицький Камінь
- Журовка Рорзсипанець Старостина
- Ранок на Дрогобицькому Камені
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- ФОТОгалерея Вододільного хребта [Архівовано 30 травня 2011 у Wayback Machine.]