Воррен Галл

Воррен Галл
Народився	17 січня 1903(1903-01-17)[1][2] Гаспорт, Ніагара, Нью-Йорк, США
Помер	14 вересня 1974(1974-09-14)[1][2] (71 рік) Вотербері
Поховання	Коннектикут
Громадянство	США
Діяльність	співак, актор, оперний співак, радіоведучий, телеактор
Alma mater	Нью-Йоркський університет, Істменівська школа музикиd і Lockport High Schoold
Заклад	Warner Brothers
Роки діяльності	з 1923
IMDb	nm0401478
Нагороди та премії
зірка на голлівудській Алеї слави
Воррен Галл у Вікісховищі

Джон Воррен Галл (англ. John Warren Hull; 17 січня 1903(1903січня17), Гаспорт, Нью-Йорк, США — 14 вересня 1974, Вотербері, Коннектикут) — американський актор, співак і телеведучий, був активний у 1930—1960 роки. Один з найпопулярніших серіальних акторів у жанрі пригодницького бойовика.

Народився у Гаспорті, штат Нью-Йорк, Галл був одним з трьох дітей у сім'ї квакерів Джона та Лори (уроджена Шафер) Галлів. Навчався у Локпортській школі, яку закінчив у 1922 році^[3]. Вступив до Нью-Йоркського університету з наміром отримати бізнес-освіту. Пізніше вирішив зайнятися музичною кар'єрою та вступив до Істменської школи музики, де вивчав вокал. Після закінчення навчання переїхав до Нью-Йорка, де став хористом в операх й оперетах Шуберта. Він виконував ролі у двох бродвейських мюзиклах: головну роль Джека Неглі у «Моєму Мериленді» (1927) та Джека Вейна у «Дощі чи світлі» (1928)^[4].

У 1923 році почав працювати диктором на радіо. Був ведучим першої радіопрограми «Твій хіт-парад», а також працював диктором «Шоу Беатріс Ліллі»^[5].

У середині 1930-х років Галл долучився до кіно^[5]. Дебютував на екрані у 1934 році зі студією короткометражних фільмів Educational Pictures. Зіграв разом зі співачкою Сільвією Фрус у серії музичних комедій «Молодий романс», знятих у Нью-Йорку. Галл часто приєднувався до Фрус як співак. У 1935 році підписав контракт з Warner Bros. і наступні кілька років виконував головні ролі у драмах і мюзиклах.

Після закінчення контракту з Warner Bros. Галл працював з іншими студіями. Він з'явився разом з Патрісією Елліс, однією з його провідних акторок у Warner, у мюзиклі «Ритм у хмарах» (1937) від Republic Pictures. Він також зіграв романтичні головні ролі в серії фільмів Monogram Pictures. Двома найвідомішими появами Галла у цей період були з Борисом Карлоффом у фільмах «Ходячі мерці» (1936) і «Нічний ключ» (1937). У деяких ранніх ролях його зазначають як Дж. Воррен Галл.

У 1938 році Columbia Pictures розірвала свою співпрацю з братами Вайс, незалежними продюсерами, які знімали пригодницькі серіали, і вирішила створити власні проєкти. Галл отримав контракт на знімання у серіалу «Мережа Павука» (1938), основаного на персонажі популярного журналу. Галл виконав три ролі: криміналіста Річарда Вентворта, альтер его Павука в масці та накидці та ганебного бандита Блінкі Макквейда. Галл привніс свіже почуття гумору у свої серіальні ролі; він, мабуть, єдиний серіальний герой, який коли-небудь сміється на екрані. Згідно з підрахунками, опублікованими у «Motion Picture Herald», Галл утримав аудиторію, яка стежила за захопливими подвигами Павука, зробивши серіал найпопулярнішим і найприбутковішим того року, випередивши з великим відривом «Бака Роджерса» та «Діка Трейсі: Повернення»^[6].

Задоволена грою Галла, Columbia вибрала його на роль Мандрейка Чарівника для свого серіалу 1939 року. Кіностудія Universal Pictures зняла його у головній ролі у серіалі «Зелений шершень завдає удар у відповідь!» (1941) і Columbia повернула його у ролі Павука у «Павук повертається» (1941).

У середині 1940-х років Галл повернувся до радіомовлення, часто з'являючись у таких програмах, як «Your Hit Parade» і «Vox Pop». Під час Другої світової війни подорожував країною та Канадою, ставлячи «Vox Pop» перед військовослужбовцями у таборах і на базах^[7]. Після війни вів трансляції «Vox Pop» з Франції, Великої Британії, Аляски та Пуерто-Рико. У 1947 році був ведучим власного шоу на радіо CBS. Протягом цього часу Галл також вів «Cavalcade of Bands» для радіо Dumont.

У 1948 році замінив Тодда Рассела на посаді ведучого радіоігрового шоу «Strike It Rich». Галл продовжив вести його після адаптації для телебачення у 1951 році^[5]. Ця телевікторина принесла Галлу найбільшу популярність і він залишався її ведучим до закриття у 1958 році.

Галл також був ведучим «Spin to Win», телегри, створеної командою Марка Гудсона та Білла Тодмана. У 1953—1954 роках колишня міс Америка Бесс Маєрсон була його співведучою телегри «The Big Payoff»; Галл час від часу заміняв постійного співведучого Роберта Пейджа. Протягом наступних двох десятиліть вів такі телепрограми, як-от «Top Dollar», «Beat the Odds» і «Public Prosecutor». На початку 1960-х років залишив роботу та жив у Вірджинії-Біч, штат Вірджинія. У 1962 році став ведучим телегри «Who in the World»^[8].

Був одружений чотири рази та мав чотирьох дітей^[3]. Його перші три шлюби закінчилися розлученням. Четвертий шлюб з Сюзан Фоссум Стівенс тривав до його смерті у 1974 році^[9].

14 вересня 1974 року Галл помер від застійної серцевої недостатності у лікарні у Вотербері, штат Коннектикут, у віці 71 року^[5]. Похорон відбувся 18 вересня у церкві Богоявлення у Саутбері, штат Коннектикут. Його поховано на Новому Північному цвинтарі у Вудбері, округ Літчфілд, штат Коннектикут^[9].

За внесок у радіо- та телеіндустрію Галл має дві зірки на Голлівудській алеї слави. Його зірка за внесок у радіо розташована за адресою 6270 Голлівудський бульвар, а зірка за телебачення — за адресою 6135 Голлівудський бульвар^[10].