Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень — грудень 2015)
У статті наведено список втрат силових структур України у російсько-українській війні з 1 серпня по 31 грудня 2015 року (включно).
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| № | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по батькові | Про особу | Дата смерті | Обставини смерті |
|---|---|---|---|---|---|
| 2736 |  |  Погончук Олег Ілліч | 2 вересня 1994, Жуків (Золочівський район) Львівська область. Проживав у с. Зимна Вода (Пустомитівський район). Молодший сержант 122-го окремого аеромобільного батальйону (Костянтинівка) 81-ї десантно-штурмової бригади. Служив у міліцейському спецпідрозділі «Титан» в Києві. Повернувшись на Львівщину, працював охоронцем у приватній фірмі. Призваний за мобілізацією як доброволець навесні 2015 року. Залишилися батьки і старша сестра. | 1 серпня 2015 | Загинув від наскрізного вогнепального кульового поранення голови, під час несення вартової служби на спостережному пункті «Черепаха» блокпосту «Дракон» під містом Костянтинівка (Донецька область)[1]. |
| 2737 |  | Рибаков Василь Володимирович | 28 травня 1989, Сморжів (Радехівський район) Львівська область. Військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Майже три роки служив у ЗСУ за контрактом, з них 1,5 роки був у зоні АТО, від початку військових дій на Донбасі. Двічі був поранений та повертався на передову. Залишилися мати і син. | 2 серпня 2015 | Загинув у смт Новотошківське (Попаснянський район Луганська область)[2]. В соцмережах повідомляють, що у висновку судово-медичної експертизи причиною смерті вказане самогубство[3]. |
| 2738 |  | Пономаренко Сергій Олександрович | 10 вересня 1982, с. Павлиш Онуфріївський район Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади (Україна). | 2 серпня 2015 | Загинув поблизу міста Артемівськ (Донецька область). Похований на кладовище селища Павлиш.[4] За повідомленням журналіста ICTV, двоє військових 30-ї бригади загинули в боях на Горлівському напрямку, ще 13 дістали поранень.[5] |
| 2739 |  | Правосудько Ігор Миколайович | 6 серпня 1981, Докучаєве (Устинівський район) Кіровоградська область. Мешкав у Кіровограді. Молодший сержант, військовослужбовець 2-го окремого мотопіхотного батальйону Оперативного командування «Північ» (раніше — 2-й БТО Рівненської області «Горинь»), в/ч пп В0113. Активний учасник Революції Гідності. У вересні 2014 року добровольцем був мобілізований до ЗСУ. | 2 серпня 2015 | Загинув, рятуючи поранених під мінометним обстрілом на горлівському напрямку поблизу с. Зайцеве (Артемівський район) Донецької області. Похований на кладовище села Докучаєве.[4] Поблизу с. Зайцеве батальйон «Горинь» втратив 2 бійців, поранено 6 і один отримав контузію.[6] За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 4 українських військовослужбовців загинули, 15 — було поранено.[7] |
| 2740 |  | Павлюк Олександр Альбертович | 29 травня 1968, Мукачеве Закарпатська область. Старший прапорщик, військовослужбовець механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Залишилася дружина і двоє дітей. | 3 серпня 2015 | Двоє бійців бригади загинули у ніч на 3 серпня в результаті обстрілу поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), на бойових позиціях біля станції Вільхова та рибгоспу[8]. |
| 2741 | | Козак Мар'ян Іванович | 20 липня 1984, Іванівці (Жидачівський район) Львівська область. Солдат механізованого батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). | 3 серпня 2015 | Двоє бійців бригади загинули у ніч на 3 серпня в результаті обстрілу поблизу смт Станиця Луганська (Луганська область), на бойових позиціях біля станції Вільхова та рибгоспу[8]. |
| 2742 | | Мазур Андрій Євгенович | 28 листопада 1975, Налужжя Теребовлянський район Тернопільська область. Сержант, військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Коли Андрію було 14 років, загинув його батько, а через кілька років померла мати. Мобілізований 24 липня 2014 року, після тритижневої підготовки на полігоні у Віноградові вирушив на передову. Залишилися брат, дружина та 19-річний син. | 3 серпня 2015 | За два тижні до демобілізації, 9 липня, під час виконання бойового завдання в районі смт Станиця Луганська (Луганська область) отримав важкі осколкові поранення у живіт від фугасу. Андрію зробили операцію у місцевій лікарні та витягли осколки, але в організм потрапила інфекція і почалося зараження. Помер у Харківському військовому шпиталі. Похований у рідному селі[9]. |
| 2743 |  | Бондар Олександр Борисович | 16 листопада 1974, Вознесенськ Миколаївська область. Сержант, військовослужбовець 95-ї ОАеМБр. Працював на сирзаводі. Був мобілізований 5 серпня 2014 року як доброволець. Залишилися дружина та донька. Шурин Олександра (брат дружини) — прикордонник Володимир Гречаний, загинув 14.06.2014 під Маріуполем. Прим. Можливо, це сержант Бондар Олександр Борисович (потрібне підтвердження). | 3 серпня 2015 | Помер від серцевого нападу в с. Рубіжне (Добропільський район). Похований на Центральному кладовищі Вознесенська[10]. |
| 2744 |  | Остапчук Василь Васильович (Позивний «Хохол») | 17 травня 1977, Полонне Хмельницька область. Солдат, головний сержант — командир відділення 13-го окремого мотопіхотного батальйону 1-ї окремої танкової бригади (раніше — 13-й БТО «Чернігів-1»). Добровольцем пішов на фронт, із зими 2015 року воював у Добровольчому Українському Корпусі «Правий сектор», потім перевівся до ЗСУ. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей. | 3 серпня 2015 | Був поранений в районі міста Артемівськ (Донецька область) касетною міною, внаслідок вибуху йому відірвало ногу, а також отримав численні поранення в області таза. Василь встиг по рації передати про свої поранення, медики боролися за життя захисника до останнього, але він загинув від втрати крові. За даними Книги пам'яті, близько 23:40 під час артилерійського обстрілу взводного опорного пункту отримав поранення в спину, помер під час транспортування до Артемівської міської лікарні. Похований у Полонному[11]. |
| 2745 |  | Шумейко Олександр Вікторович (Позивний «Шум») | 24 вересня 1982, Митченки Бахмацький район Чернігівська область. Солдат, номер обслуги протитанкового артилерійського розрахунку 2-го взводу роти вогневої підтримки 17-го ОМПБ «Кіровоград» 57-ї ОМПБр. Шкільні роки — Крим та с. Киселівка (Менський район). Строкова служба — «Десна». Заочно закінчив ЧДІЕіУ («Фінанси»), одночасно з навчанням працював рятувальником у Києві. З 2007 по 2014 проживав у м. Щолкіне АР Крим, де працював рятувальником. Після окупації півострова у березні 2014 залишив службу і повернувся у Киселівку. Мобілізований 11.02.2015 як доброволець. Розлучений, залишилась мати. | 4 серпня 2015 | Загинув о 00:03 у ніч на 4 серпня внаслідок смертельного поранення від розриву 82-міліметрової міни під час вогневого боєзіткнення на ВОП поблизу с. Гладосове в районі міста Горлівка. Похований у с. Киселівка[12]. |
| 2746 |  | Трофимчук Валерій Васильович | 29 вересня 1967, Вінниця. Солдат, розвідник 1-ї розвідувальної роти 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону (Новоград-Волинський). 11 років жив в Італії, де працював на меблевій фабриці. Повернувшись до України, оселився в селі у батьків. Був мобілізований на початку серпня 2014 року. Під час боїв за Дебельцеве 9 грудня 2014 року заручився зі своєю коханою, яка приїхала до нього на передову, потім вони обвінчались у Вінниці, після чого Валерій знову поїхав на фронт. Залишилася дружина та донька 2013 р.н. | 4 серпня 2015 | Загинув у ніч з 3 на 4 серпня в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася у двох метрах від бійців, Валерій загинув на місці від чисельних поранень. Його пораненого напарника вдалось спустити із терикону, але до шпиталю довезти його також не встигли[13][14] |
| 2747 | .png) | Гурічев Андрій Вікторович (Позивний «Барс»)  | 26 червня 1991, Новомиргород Кіровоградська область. Лейтенант, командир взводу спостереження і технічних засобів спостереження 57-ї окремої мотопіхотної бригади (Кропивницький). Випускник Златопільської гімназії, золотий медаліст. Закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. Під час навчання захопився пауерліфтингом і у 2012 році здобув золото на чемпіонаті світу. Після цього почав навчатися на факультеті фізичного виховання Кіровоградського державного університету ім. Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 роки возив на міжнародні змагання своїх вихованців. На фронт пішов добровольцем. Попри війну продовжував навчання на заочному відділенні. На його сторінці у соціальних мережах назавжди залишився останній статус: «Людина — сталь. А танк — всього лиш шматок заліза». | 4 серпня 2015 | Загинув у ніч з 3 на 4 серпня в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Міна розірвалася в двох метрах від бійців, Андрій дістав важких поранень, помер від втрати крові дорогою до лікарні. Похований у Новомиргороді[13][15]. |
| 2748 |  | Росторопша Віктор Вікторович | 30 червня 1996, 19 років, Світлогірське (Криничанський район) Дніпропетровська область. Солдат, розвідник 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Був круглим сиротою, залишившись без батьків разом зі старшою сестрою виховувався у Перещепинському інтернаті для дітей-сиріт. У червні 2015 року закінчив профтехучилище в Дніпропетровську та добровольцем пішов до військкомату. | 5 серпня 2015 | Загинув разом з двома бойовими товаришами о 3:04, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований у с. Світлогірське[16][17]. |
| 2749 | | Шаповал Олександр Сергійович | 25 липня 1992, Єлизаветградка Олександрівський район (Кіровоградська область). Старший лейтенант, командир розвідгрупи 74-го окремого розвідувального батальйону (Черкаське, Дніпропетровська область). Кадровий офіцер. Після закінчення школи № 30 у м. Черкаси, де мешкав з батьками, вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Після цього навчався в Академії сухопутних військ у Львові. Факультет сухопутних військ і розвідки перевели в Одесу, тож 2014 року Олександр закінчив Одеську Академію Сухопутних військ, був направлений до 74-го ОРБ, і став на захист Батьківщини. Нагороджений медаллю за оборону Донецького аеропорту. | 5 серпня 2015 | Загинув разом з двома бойовими товаришами, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований в смт Єлизаветградка[16][18]. |
| 2750 | | Лянка Максим Юрійович | 7 січня 1986, Синельникове Дніпропетровська область. Солдат, радіотелеграфіст — розвідник 74-го окремого розвідувального батальйону, в/ч пп В0136 (Черкаське, Дніпропетровська область). Закінчив Синельниківський професійний ліцей, служив в армії, з 2011 року працював у ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод». Мобілізований у серпні 2014 року. Залишилася дружина та дві маленькі доньки, 3 і 2 роки. | 5 серпня 2015 | Загинув разом з двома бойовими товаришами, підірвавшись на фугасі поблизу села Карлівка (Мар'їнський район) Донецької області. Похований у м. Синельникове[16][19]. |
| 2751 |  | Бордак Олександр Григорович | 13 жовтня 1972, Білозерка Херсонська область. Солдат, стрілець-помічник гранатометника 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). | 5 серпня 2015 | Загинув вночі під час обстрілу в районі міста Мар'їнка (Донецька область)[20]. |
| 2752 |  | | Військовослужбовець (підрозділ не уточнено). | 5 серпня 2015 | За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій 5 українських військовослужбовців загинули, ще 6 зазнали поранень.[21] |
| 2753 |  | Фляк Ігор Романович | 5 серпня 1975, Ваньовичі Самбірський район Львівська область. Проживав у с.Бачина. Військовослужбовець-контрактник Самбірської військової частини, ймовірно 703-го інженерного полку (Самбір). Кадровий військовий, ніс службу в зоні АТО з початку березня 2015 року. Залишилися батьки, дружина та дві доньки. | 5 серпня 2015 | Помер у Львівському військовому шпиталі після важкого поранення у зоні АТО (за іншими даними — від невиліковної хвороби, на яку він захворів під час виконання службових обов´язків на сході). Похований 6 серпня у с. Бачина.[22] |
| 2754 |  | Дудка Сергій Петрович | 5 червня 1966, с.Буртин, Полонський район, Хмельницька область. Проживав у м.Львів. Військовослужбовець 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади, (Гвардійське). На фронт пішов добровольцем З1 березня 2015 року. Залишилися дружина, донька та старенька мати, за якою він доглядав останні три роки. | 6 серпня 2015 | Загинув у зоні АТО, коли машина із бійцем підірвалася на фугасній міні. Похований 11 серпня у селі Понінка де проживає його матір.[23] |
| 2755 |  | Яковченко Олег Миколайович | 9 листопада 1979, Петропавлівка Дніпропетровська область. Проживав в Павлограді. Солдат Національної гвардії України, в/ч № 3021 (Дніпропетровськ). За свою трудову діяльність понад 18 років працював слюсарем, електромонтером на різних підприємствах, два роки — в органах внутрішніх справ смт Петропавлівка. До мобілізації працював гірником очисного вибою на дільниці з видобутку вугілля № 6 ДТЕК шахтоуправління Дніпровське. Призваний за мобілізацією у серпні 2014 року. | 6 серпня 2015 | У вересні 2014 року був поранений під час виконанні військового обов'язку в районі міста Маріуполь (Донецька область). Після лікування продовжив службу. Наприкінці липня 2015 року здоров'я Олега погіршилось, він був направлений на лікування до Запорізького військового шпиталю, де помер. Солдату залишалося два тижні до демобілізації[24]. |
| 2756 |  | Сидор Іван Ігорович | 5 липня 1975, Бортятин Мостиський район Львівська область. Міліціонер спецпідрозділу МВС «Грифон» при УМВС України у Львівській області. Був депутатом Довгомостиської сільської ради. На фронт поїхав добровільно, прибув на Донеччину 2 серпня 2015 року для несення служби у міліцейському батальйоні «Львів». Залишилася дружина та дві доньки. | 6 серпня 2015 | Близько 09:30 у Краматорську (Донецька область) в казармі у ванній кімнаті було знайдено тіло правоохоронця з вогнепальним наскрізним пораненням грудної клітки зліва. Поряд знайдено його табельну зброю. Відкрито кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство», слідство розглядає кілька версій. Похований у с. Бортятин[25]. |
| 2757 |  | Касьяненко Даніїл Костянтинович (Позивний «Телефон») | 5 березня 1996, 19 років, Запоріжжя. Солдат зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. Воював у «Карпатській Січі» з перших днів заснування підрозділу. | 6 серпня 2015 | Загинув близько 18:00 внаслідок прямого влучення міни з 82-мм міномета під час бойового чергування на позиції поблизу аеропорту Донецька. Похований на Леванівському цвинтарі Запоріжжя[26][27]. |
| 2758 | | Костюк Олег Олександрович (Позивний «Характерник») | 3 листопада 1981, Ромни Сумська область. Мешкав у м. Суми. Солдат, стрілець зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї окремої механізованої бригади. Активний учасник Революції Гідності. Одружений. | 6 серпня 2015 | Загинув близько 18:00 внаслідок прямого влучення міни з 82-мм міномета під час свого першого бойового чергування, на позиції поблизу аеропорту Донецька[26]. |
| 2759 |  | Горбачова Анастасія Валентинівна (Позивний «Лиса») | 16 березня 1983, Чернівці. Стрілець — санінструктор розвідувальної роти окремої тактичної групи Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Батько рано помер, багатодітна мати жила у злиднях і змушена була віддати дітей в інтернат, звідки забирала їх на вихідні. Настя працювала санітаркою, потім продавцем на ринку, займалась біатлоном. Останні роки доглядала тяжко хвору матір, яка незадовго до війни померла. Анастасія з сестрою жили в селі поблизу Чернівців. В зоні АТО брала участь в бойових діях під Донецьким аеропортом, була розвідником, санінструктором. | 6 серпня 2015 | Загинула від вогнепального поранення із мисливської рушниці у серце в м. Маріуполь (Донецька область). Слідство розглядає дві версії: нещасний випадок або вбивство. Поховали Анастасію у Чернівцях на Алеї Слави Центрального кладовища[28]. |
| 2760 |  | Барателі Гіоргі Тамазович | 1991, Сухумі Абхазія Грузія. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади. Грузинський доброволець. З жовтня 2014 року захищав Україну, яка стала для нього другою Батьківщиною, воював у районі Донецького аеропорту. | 7 серпня 2015 | За іншими джерелами, 8 серпня, загинув на позиції «Шахта» під Донецьком. Під час мінометного обстрілу позицій ЗСУ Георгі був на передньому спостережному пункті, він його не залишив і продовжив спостереження. В окоп влучила 120-мм міна. Поховання у с. Башмачка (Солонянський район Дніпропетровська область)[29]. За повідомленням «Преса України» з посиланням на власні джерела в зоні АТО, з опівночі до 6:00 найбільш інтенсивними були обстріли позицій сил АТО бойовиками в Донецькому секторі. Тут бойовики активно застосовували міномети та артилерію, двічі стріляли з танків й стрілецької зброї, тричі — з АГС-17. Внаслідок цього загинув один український військовослужбовець, який служив у 93-й омбр[30]. |
| 2761 |  | Чепеленко Олег Олександрович (Позивний «Хакер») | 29 травня 1987, Лукашівка (Близнюківський район) Харківська область. Старший солдат, снайпер роти снайперів 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Був єдиною дитиною в родині. До мобілізації працював вчителем інформатики і праці в сільській школі. В зоні АТО перебував з осені 2014 року. | 7 серпня 2015 | Під час виконання бойового завдання в районі с. Трьохізбенка Луганська область, група військових в результаті бойового зіткнення потрапила в полон. Коли їх вели через мінне поле, Олег підірвав себе на «розтяжці» разом з російськими бойовиками[31]. |
| 2762 | | Стоцький Микола Вікторович | 17 вересня 1968, Великі Мошки Овруцький район Житомирська область. Прапорщик, стрілець 8-ї роти 92-ї окремої механізованої бригади (Башкирівка). Завідував Великомошківським сільським клубом. Мобілізований 25 квітня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей, молодшому сину нема ще й року. | 7 серпня 2015 | Разом зі своїми бойовими товаришами підірвався на мінному полі на Луганщині[32]. Під час виконання бойового завдання в районі с. Трьохізбенка група військових в результаті бойового зіткнення потрапила в полон. В результаті підриву на мінному полі разом з Олегом Чепеленком загинув прапорщик 8 роти з Житомирщини[33]. |
| 2763 | | Галас Роман Євгенович | 1 грудня 1975, Сокаль Львівська область. Мешкав у смт Млинів Рівненська область. Старший лейтенант, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 16-й БТО «Полтава»). Закінчив школу із золотою медаллю, навчався у Львівському університеті імені Івана Франка на географічному факультеті. Після одруження переїхав в смт Млинів. Працював у Луцьку на заводі. Мобілізований в лютому 2015 року. Залишилися дружина та 14-річна донька. | 8 серпня 2015 | Загинув поблизу м. Артемівськ (Донецька область) від вибуху гранати в бліндажі. Після прощання у Млиніві захисника поховали на новому кладовищі м. Сокаль.[34] Офіційна версія загибелі, що військовий навмисно підірвав себе гранатою. Але колеги та рідні в цю версію не вірять, і вважають його загибель вбиством — Роман напередодні мав конфлікт з високопоставленими офіцерами зі спецслужб та отримав погрози через принципову позицію у боротьбі з контрабандними грузами.[35] |
| 2764 |  | Пакалов Олег Михайлович | 18 липня 1970, Півнівщина Городнянський район Чернігівська область. Солдат, стрілець 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). | 9 серпня 2015 | Загинув близько опівночі від кульових поранень поблизу смт Сартана (Маріуполь) внаслідок необережного поводження зі зброєю (АКС-74) товариша по службі під час патрулювання, — дістав 6 вогнепальних кульових поранень, від яких помер. Суд засудив винуватця до 2 років в'язниці, але звільнив від покарання на підставі закону про амністію.[36]. |
| 2765 |  | Іванченко Євген Миколайович | 21 травня 1978, Ватутіне Черкаська область. Старшина 2 ст., стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв), що створена на базі кримських підрозділів[37]. Закінчив ПТУ № 2 ім. В. Ф. Орлова де здобув професію електрозварника, працював за спеціальністю на підприємствах міста Ватутіне. Призваний за мобілізацією 25 квітня 2015 року. Залишилися батьки, сестра та двоє дітей, — син і донька. | 9 серпня 2015 | Загинув від вогнепального поранення у голову поблизу села Широкине (Волноваський район Донецька область) у стрілецькому бою з диверсійно-розвідувальною групою противника. Один військовий зник безвісти, і ще один поранений. Поховали захисника у м. Ватутіне[38][39]. |
| 2766 | | Пашко Олександр Іванович | 15 червня 1982, Смоліне Маловисківський район Кіровоградська область. Старшина 9-ї роти 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Закінчив Маловисківське ПТУ № 16. Після служби в армії з 2002 року і до мобілізації працював на Смолінській шахті ДП «СхідГЗК», спочатку прохідником, потім кріпильником дільниці № 7. Грав у місцевій футбольній команді «Шахтар», де був нападником і капітаном команди. Молодший брат Олександра також захищає Батьківщину в зоні АТО. Залишилися батьки, брат, дружина та двоє неповнолітніх синів. | 9 серпня 2015 | Загинув від смертельного кульового поранення в результаті обстрілу противником блокпоста ЗСУ в селі Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Поховали захисника у с. Смоліне. У труну поклали і його футболку з номером «9».[40] За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, 9 серпня близько 17:00 на військовому опорному пункті «Орел» у селі Жолобок Луганської області 29-річний рядовий військової частині №В4680 застрелив із автомату Калашникова 33-річного сержанта цієї ж частині. Кримінальне провадження відкрито за ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).[41] |
| 2767 | | Тіліженко Віталій Вікторович (Позивний «Кекс») | 25 грудня 1978, Запоріжжя.[42] Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Закінчив Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій. У 2004—2005 роках викладав в академії бізнесу і права ім. Кручининої. З 2005 року був бізнес-тренером і ІТ-консультантом в компаніях Інформменеджер, BPO Group, Professional Trainings. Брав участь у більш ніж 50 консультаційних і навчальних проектах у різних комерційних організаціях. Вів блог на Цензор. НЕТ. Активний учасник Революції Гідності. Громадський активіст, волонтер, розробник військового спорядження. Залишилася сестра. | 10 серпня 2015 | Загинув у бою. О 3:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК. Поховали воїна у Запоріжжі[43][44]. |
| 2768 | | Лавкай Василь Васильович (Позивний «Бізон») | 22 березня 1978, Клячаново Мукачівський район Закарпатська область. Проживав у с. Іванівці (Мукачівський район). Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». З раннього віку почав працювати, був добрим мисливцем, їздив на заробітки до Європи. Залишилися дружина та 9-місячна донька. | 10 серпня 2015 | О 3:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК. Після прощання в Іванівцях воїна поховали в с. Клячаново[43][45][46]. |
| 2769 | | Бодяк Андрій Олександрович | 5 лютого 1974 Борозенське Великоолександрівський район Херсонська область. Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Залишився 12-річний син. | 10 серпня 2015 | О 03:25 противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу, противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. В бою загинули троє бійців ДУК[46][43][47]. |
| 2770 |  | Ровний Євген Васильович | 7 лютого 1973, Михайло-Ларине Жовтневий район (Миколаївська область). Сержант, старший механік-водій 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Після служби в армії 15 років працював механізатором виноградної бригади № 2 радгоспу. Останнім часом працював механізатором у приватному підприємстві ПП «Дубки». Мобілізований 7 серпня 2014 року, на фронт пішов добровольцем. Залишилися батьки, дружина та син. | 11 серпня 2015 | Загинув під час проведення контратаки позицій сепаратистів в районі села Біла Кам'янка (Волноваський район Донецька область). Похований на кладовищі рідного села Михайло-Ларине[48]. О 3:25 10 серпня противник почав обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область) і перейшов у наступ із застосуванням танків і бронетехніки. Силами 72-ї ОМБр та підкріплення з ДУК-ПС і 14-ї ОМБр противника було відкинуто до села Біла Кам'янка. За повідомленням волонтерів, у бою загинули 4 військових ЗСУ (в штабі підтверджено загибель одного) і 3 бійці ДУК-ПС[43] |
| 2771 |  | Пєвнєв Ігор Павлович | 7 лютого 1966, Київ. Старший лейтенант, командир взводу 41-го окремого мотопіхотного батальйону (раніше — 41 батальйон територіальної оборони «Чернігів-2»). | 11 серпня 2015 | За повідомленням волонтерів-медиків, загинув під селом Старогнатівка (Донецька область)[49]. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 3 зазнали поранень. Ці втрати сили АТО понесли під Станицею Луганською і Старогнатівкою[50]. |
| 2772 | | Єжов Олександр Сергійович (Позивний «Бєшений Йожик») | 4 червня 1978, Запоріжжя. Солдат, навідник — командир танку танкового батальйону 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). 15 років працював на заводі «Укрграфіт» верстатником, слюсарем-ремонтником, наладчиком верстатів з ЧПУ, потім 2 роки на приватній фірмі програмістом. Призваний за мобілізацією 8 січня 2015 року. | 12 серпня 2015 | Загинув у ДТП у Волноваському районі (Донецька область). О 17:20 поблизу села Новоселівка перекинувся автомобіль Mitsubishi Pajero з військовослужбовцями, які повертались з передової. Пасажир автівки від отриманих травм помер на місці, водій та другий пасажир доставлені до медичного закладу. Поховали Олександра на Осипенківському кладовищі Запоріжжя[51][52]. |
| 2773 | | Вітківський Валерій Леонідович | 20 квітня 1974, Бердичів Житомирська область. Солдат, стрілець танкового підрозділу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Призваний за мобілізацією 8 лютого 2015 року, з 22 квітня перебував у зоні АТО. Залишилися мати, дружина та донька 2012 р.н. | 12 серпня 2015 | Загинув під Донецьком поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) в результаті обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град». Похований на батьківщині матері в смт Бродецьке на Вінниччині[53]. |
| 2774 | | | 1969, Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено). | 13 серпня 2015 | Близько 08:30, на території колишнього дитячого садка в м. Артемівськ (Донецька область) знайдено тіло військовослужбовця ЗСУ з вогнепальним пораненням в груди. Розслідування ведеться за статтею «Умисне вбивство»[54] |
| 2775 |  | Юган Іван Васильович | 26 серпня 1957, 57 років, Рогатин Івано-Франківська область. Сержант, стрілець 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилось двоє дітей та внуки. | 13 серпня 2015 | За повідомленням координатора Самооборони Івано-Франківська, загинув вночі поблизу міста Дзержинськ (Донецька область), за повідомленням Рогатинської РДА, — поблизу смт Зайцеве[55]. |
| 2776 | | Логвин Геннадій Борисович (Позивний «Тихоня») | 25 серпня 1972, Бориспіль Київська область. Старший сержант, кулеметник мотопіхотної роти 34-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади (раніше — 34-й БТО Кіровоградської області «Батьківщина»). Працював зварювальником. Мобілізований 4 лютого 2015 року. Залишилася мати. | 13 серпня 2015 | Зник безвісти під час виконання бойового завдання, після гранатометного обстрілу. 30 листопада командир роти повідомив матері, що у районі смт Зайцеве (Донецька область) знайдено останки чоловіка, ймовірно, Геннадія, подальша експертиза ДНК підтвердила. 15 лютого 2016 року воїна поховали у рідному Борисполі[56]. |
| 2777 | | Широков Віталій Валерійович | 19 жовтня 1981, Олександрія Кіровоградська область. Молодший сержант, стрілець роти снайперів 30-ї окремої механізованої бригади (Україна). Працював на фірмі з виготовлення пам'ятників. Мобілізований взимку 2015 року. Неодружений, батьки Віталія померли, залишилися двоє старших братів. | 14 серпня 2015 | Підрозділ, в якому служив Віталій, утримував позиції поблизу Дебальцеве. Загинув о 6-й годині ранку поблизу села Троїцьке (Попаснянський район) Луганської області. Під артобстрілом у Віталія стався серцевий напад. Похований на Верболозівському кладовищі Олександрії.[57] |
| 2778 | | Масікевич Василь Євгенович | 17 вересня 1975, Репужинці (Заставнівський район) Чернівецька область. Солдат, вогнеметник 81-ї десантно-штурмової бригади. Мобілізований 29 січня 2015 року, проходив підготовку на полігоні в смт Старичі Львівської області. В зоні АТО перебував три місяці. Розлучений, залишилось троє неповнолітніх дітей, мати та сестра. | 15 серпня 2015 | Загинув в районі міста Попасна (Луганська область), за попередніми даними, внаслідок необережного поводження зі зброєю. Проводиться слідство.[58] |
| 2779 | | Драчук Петро Ростиславович | 24 червня 1967, Плоске (Острозький район) Рівненська область. Солдат 1 окремої мінометної батареї 1 окремого механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Призваний за мобілізацією 5 лютого 2015 року. Залишилися мати, дружина та двоє дітей, син 1992 р.н. і донька 1998 р.н. | 16 серпня 2015 орієнтовно | 14 серпня був поранений внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» поблизу села Опитне (Ясинуватський район) Донецької області. Помер від отриманих ран в Дніпропетровській лікарні. Похований у рідному селі[59]. |
| 2780 | | Носкова Катерина Володимирівна (Позивний «Кет») | 23 квітня 1989, Знам'янка Кіровоградська область. Старший солдат, старший телефоніст відділення зв'язку 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Служила у війську за контрактом, до зони АТО поїхала добровільно у лютому 2015 року. Залишилися батьки, старша сестра, чоловік (учасник АТО) та 4-річний син. Нагороджена орденом «Народний Герой України» (посмертно)[60]. | 16 серпня 2015 | Загинула під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область). Катерина врятувала життя двох поранених перед тим як поряд із нею розірвалася міна. Похована у Знам'янці[61] |
| 2781 | | Пронін Віктор Вікторович | 29 грудня 1980, Новотроїцьке Херсонська область. Солдат, водій БТР 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Призваний за мобілізацією у червні 2015 року. | 16 серпня 2015 | Загинув під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область)[62]. |
| 2782 |  | Ігнатов Олександр Миколайович | 25 червня 1993, Володимирівка (Казанківський район) Миколаївська область. Проживав у м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, механік-водій саперного взводу 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк), в/ч ПП В0927. Працював машиністом екскаватора. Призваний за мобілізацією 14 серпня 2014 року. | 16 серпня 2015 | Помер від важких поранень, що отримав у зоні АТО.[63] |
| 2783 | | Ладік Андрій Миколайович | 22 червня 1976, Лозова Харківська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією у червні 2015 року, проходив підготовку в центрі «Десна». Залишилися дружина, донька та сестра. | 17 серпня 2015 | Загинув від кулі снайпера під час бою на блокпосту поблизу міста Мар'їнка (Донецька область). Похований у Лозовій на міському центральному кладовищі[64]. |
| 2784 | | Чалий Ярослав Михайлович | 25 червня 1966, Черкаси. Старший лейтенант, командир розвідвзводу 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). Пішов добровольцем до батальйону «Айдар», потім перевівся до 17-го батальйону ЗСУ, де воював разом із своїм сином. | 18 серпня 2015 | Загинув від чисельних осколкових поранень внаслідок мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка. Помер через кілька днів у Харківському шпиталі[65]. |
| 2785 | | Ярмолюк Олексій Вікторович | 18 лютого 1988, Боровичі (Маневицький район) Волинська область. Старший солдат, сапер 14-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Строкову службу проходив у Президентському полку, в саперному взводі. Працював дільничним інспектором міліції у рідному селі. Звільнившись із органів поїхав на заробітки до столиці, після повернення одружився. Призваний за мобілізацією 4 лютого 2015 року. Служив у 184-му навчальному центрі, потім у 14 ОМБр. Залишилися дружина, батьки, два брати і сестра. | 18 серпня 2015 | 30 липня був важко поранений в районі Маріуполя, — під час розмінування території поблизу смт Талаківка (Донецька область) підірвався на міні. Лікувався в Дніпропетровську та Києві, помер у Київському військовому шпиталі[66]. |
| 2786 |  | Галяс Василь Григорович | 14 грудня 1967, Саїнка Чернівецький район Вінницька область. Сержант, військовослужбовець 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). Ветеран війни в Афганістані. Працював водієм на сільськогосподарському підприємстві. Мобілізований 29 січня 2015 року як доброволець. | 19 серпня 2015 | Близько 11:00, «КрАЗ» з саперами 54-ї омбр підірвався на міні за 200 м від українського блокпосту поблизу міста Попасна (Луганська область). Один військовослужбовець загинув, ще троє дістали поранень[67]. |
| 2787 | | Якобчук Роман Іванович | 1 січня 1982, Хмельницький. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Виріс у дитячому будинку. Активний учасник Революції Гідності. На фронт пішов добровольцем, спочатку воював у батальйоні «Айдар», потім перейшов до 93 ОМБр. | 19 серпня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) під Донецьком. Співслужбовці розповіли, що Роман загинув під час танкового обстрілу, снаряд розірвався у трьох метрах від нього. Похований у Хмельницькому на кладовищі Ракове[68]. |
| 2788 | | Ісаєнко Олександр Васильович | 4 жовтня 1981, Орджонікідзе Дніпропетровська область. Солдат, кулеметник механізованого підрозділу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 19 серпня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Старогнатівка (Донецька область). Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[69]. |
| 2789 | | | 33 роки. Військовослужбовець 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону, в/ч п/п В2803 (Новоград-Волинський). | 19 серпня 2015 | За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, поблизу селища Опитне (Ясинуватський район) Донецької області на опорному пункті «Зил» о 14:50 військовослужбовець в/ч пп В2803 застрелив із автомата Калашникова 33-річного товариша по службі. Трагедія сталася в результате конфлікту. Від отриманих вогнепальних поранень боєць помер на місці[70]. |
| 2790 |  | Балишов Андрій Геннадійович | 14 вересня 1991, Біла Церква Київська область. З 1998 року проживав у с. Таборів Сквирський район. Старший солдат, сапер інженерно-саперної групи 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Закінчив Білоцерківське ПТУ № 9, де здобув спеціальність слюсаря. З 2008 по 2011 роки навчався у Білоцерківському механіко-енергетичному технікумі, отримав диплом техніка з експлуатації та ремонту устаткування. Після строкової служби в армії працював на Білоцерківському заводі «Трібо» пресувальником гарячого формування. Призваний за мобілізацією 28 січня 2015 року. Залишилися батьки, молодша сестра та наречена. | 19 серпня 2015 | Загинув, підірвавшись на розтяжці під час виконання бойового завдання в Луганській області. Разом з Андрієм загинув на місці його командир. Поховали воїна у с. Таборів[71]. За повідомленням УМВС, на околицях села Оріхове (Попаснянський район) Луганської області на розтяжці підірвалися троє військовослужбовців. Двоє з них, 1986 і 1991 р.н., загинули на місці, ще одного у тяжкому стані доправлено до лікарні Сєвєродонецька. Водночас, Луганська ВЦА повідомила, що загиблі — військовослужбовці 17-ї окремої танкової бригади[72]. |
| 2791 | | Каплуновський Андрій Васильович | 18 квітня 1986, Київ. Лейтенант, командир саперного підрозділу 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Закінчив Національний транспортний університет. Працював у магазині «Практикер». 26 січня 2015 року, військовим комісаріатом Святошинського району, був призваний слухачем до Академії Сухопутних військ (м. Львів), | 19 серпня 2015 | Загинув разом з Андрієм Балишовим, підірвавшись на розтяжці під час виконання бойового завдання в Луганській області. За повідомленням УМВС, на околицях села Оріхове (Попаснянський район) Луганської області, на розтяжці підірвалися троє військовослужбовців. Двоє з них, 1986 і 1991 р.н., загинули на місці, ще одного у тяжкому стані доправлено до лікарні Сєвєродонецька. Водночас, Луганська ВЦА повідомила, що загиблі — військовослужбовці 17-ї окремої танкової бригади[72]. Похований на Братському кладовищі у м. Києві[73]. |
| 2792 |  | Філоненко Володимир Миколайович | 27 липня 1969, Білопілля Сумська область. Молодший сержант, командир бойової машини РСЗВ «Ураган» 27-ї реактивної артилерійської бригади (Суми). Залишилися дружина та 20-річна донька. | 20 серпня 2015 | Помер від серцевої недостатності у базовому таборі артбригади в секторі «С». Тіло Володимира виявили о 6-ї годині під час підготовки до ранкового шикування.[74] За повідомленням УНН з посиланням на правоохоронців, 20 серпня у військовому таборі поблизу села Богородичне Донецької області у військовому наметі знайшли труп військовослужбовця військовій частині ПП №В1060. За попередніми висновками експертів, 46-річного військового забили насмерть, адже на голові та тулубі загиблого виявлені численні травми. Кримінальне провадження відкрито за ч.1 ст.115 КК України (умисне вбивство).[75] |
 | Шапка Євген Олександрович | 8 квітня 1977, м. Дніпро. Солдат, сапер, військовослужбовець 43-го ОМПБ «Патріот». | 20 серпня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО (обставини не уточнені). Похований в м. Дніпро на кладовищі мікрорайону Чаплі[76] | |
| 2793 |  | Біленький Тарас Ярославович | 22 червня 1989, Підволочиськ Тернопільська область. Сержант, командир 1-го відділення 1-ї стрілецької роти 6-го окремого мотопіхотного батальйону 44-ї окремої артилерійської бригади (раніше — 6-й БТО «Збруч») (Тернопіль). Був мобілізований на початку червня 2014 року, пізніше підписав контракт. Ніс службу на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, потім в зоні АТО. | 21 серпня 2015 | Місце та обставини загибелі не уточнені, загинув на Луганщині. В соцмережах вказують, що загинув у м. Сєвєродонецьк (Луганська область)[77][78]. |
| 2794 | | Ткачук Віктор Степанович | 8 серпня 1976, Цумань Ківерцівський район Волинська область. Солдат, кухар роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Мобілізований 2 серпня 2014 року. Пройшов бої під Дебальцеве. Залишилися мати, брат і сестра. | 22 серпня 2015 | Перебував на блокпості «Жига» за 15 кілометрів від міста Щастя (Луганська область). Напередодні бойовики розбили два автомобіля, що доставляли питну воду, і Віктор з двома бійцями вирушили за водою на мотоциклі. По дорозі підірвалися на протипіхотній міні. Похований в рідному селищі Цумань[79]. |
| 2795 | | Пасічнюк Сергій Володимирович | 9 грудня 1969, Бузівка (Жашківський район) Черкаська область. Старшина, розвідник 53-ї окремої механізованої бригади (Сєвєродонецьк). До війни працював в Бузівській школі вчителем фізичної культури та «Захисту Вітчизни». З початком агресії Росії, брав активну участь у волонтерській справі, допомагав ЗС України. В грудні 2014 року пішов добровольцем в зону АТО та воював за Батьківщину в добровольчому батальйоні. 13 лютого 2015 року був призваний Сєвєродонецьким МВК на військову службу до ЗС України. | 22 серпня 2015 | Загинув при виконанні бойового завдання по розвідуванні переднього краю противника, підірвався на ворожій міні.[80]. За даними ІАЦ РНБО, за минулу добу внаслідок бойових дій один український військовослужбовець загинув, ще 4 зазнали поранень.[81]. Андрій Лисенко на брифінгу уточнив, що військовослужбовець загинув поблизу міста Авдіївка в результаті обстрілу. |
| 2796 | | Водзяновський Андрій Володимирович | 18 червня 1983, Бар Вінницька область. Солдат, сапер 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). До війська пішов добровольцем у січні 2015 року. | 24 серпня 2015 | Поблизу села Невельське (Ясинуватський район Донецька область) автомобіль УАЗ, на якому група саперів поверталася після розмінування території, підірвався на протитанковій міні. Від отриманих поранень Андрій помер на місці[82]. |
| 2797 | | Янюк Микола Іванович | 19 грудня 1961, 53 роки, Немирів Вінницька область. Солдат, стрілець 1-го саперно-мінного батальйону 54-ї окремої механізованої бригади (Артемівськ). Призваний добровольцем в зону АТО 9 березня 2015 року. Був поранений, але після лікування повернувся на передову. | 24 серпня 2015 | 23 серпня під час огляду взводного опорного пункту в селищі Золоте (Попаснянський район Луганська область) підірвався на «розтяжці», наступного дня помер у лікарні м. Сєвєродонецьк[83]. |
| 2798 | | Вознюк Сергій Іванович | 26 липня 1960, 55 років, Козлів (Могилів-Подільський район) Вінницька область. Мешкав у м. Могилів-Подільський. Сержант, командир відділення теплових робіт 1-го ремвзводу автотехніки 1-ї ремонтної роти 146-го окремого ремонтно-відновлювального полку, в/ч пп В3948 (Золочів). Пішов до війська добровольцем у березні 2015 року. | 25 серпня 2015 | Місце і обставини не уточнено. Похований у с. Козлів[84]. |
| 2799 |  | Барасюк Андрій Васильович | 1 червня 1986, Івано-Франківськ. Старший матрос, стрілець 501-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А1965 (Миколаїв). Був мобілізований 9 березня 2015 року, після місяця навчання під Києвом був направлений до зведеної бригади морської піхоти. Залишилися батьки. | 25 серпня 2015 | Загинув під час артилерійського обстрілу близько 0:30 поблизу села Сопине в районі міста Маріуполь (Донецька область). Похований на території Меморіального комплексу «Дем'янів Лаз» Філіалу Обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери[85][86]. |
| 2800 | | Угрін Федір Дмитрович | 21 вересня 1975, Херсон. Матрос, стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Науковець, асистент кафедри землевпорядкування, викладач Херсонського аграрного університету. Мав дві вищі освіти. Призваний за мобілізацією у березні 2015 року, добровольцем пішов у зону АТО в морську піхоту. Залишилися дружина і двоє дітей, 9-річна донька та однорічний син. | 25 серпня 2015 | Загинув під час нічного артилерійського обстрілу поблизу сел Комінтернове — Лебединське (Волноваський район) Донецької області (сектор «М»). Снаряд розірвався в 4 метрах від Федора. Похований у Херсоні на Центральному кладовищі[85][87]. |
| 2801 | | Шибецький Петро Миколайович | 1979, Білокоровичі Олевський район Житомирська область. Проживав у селі Калинівка (Лугинський район). Військовослужбовець ЗСУ, командир евакуаційного відділення ремонтного взводу (в/ч не уточнена). Служив в миротворчому контингенті ООН в Югославії та Іраку. З перших днів відстоював суверенітет та незалежність України. Службу проходив за контрактом. Залишились батьки, дружина та двоє дітей, старший син і 3-річна донька. | 25 серпня 2015 | Помер внаслідок серцевого нападу під час виконання обов'язків військової служби у Донецькій області. Похований в рідному селі Білокоровичі[88]. |
| 2802 | | Кашлаков Василь Олегович (Позивний «Вовк») | 28 жовтня 1987, Шепетівка Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир взводу 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Одружений. | 25 серпня 2015 | 24 серпня дістав важких поранень внаслідок підриву на міні під Донецьком. Помер о 3:20 в Дніпропетровській лікарні ім. Мечникова[89]. |
| 2803 | | Гесінг Андрій Олександрович | 21 серпня 1982, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, такелажник взводу технічного забезпечення 2-го механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади. 2000 року закінчив Криворізький професійний гірсько-технологічний ліцей за спеціальністю «Слюсар із ремонту автомобілів». Служив в армії, до 2009 року працював у ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Призваний за мобілізацією у лютому 2014 року як доброволець. Залишилася 9-річна донька. | 26 серпня 2015 | Загинув поблизу села Желанне (Ясинуватський район) Донецької області, під час виконання військового обов'язку[90]. |
| 2804 |  | Барановський В'ячеслав Миколайович | 19 жовтня 1976, Чернігів. Капітан, командир зенітного взводу 41-го окремого мотопіхотного батальйону «Чернігів-2» (раніше — 41-й БТО «Чернігів-2»). Закінчив Харківське льотне училище, служив у ЗСУ у Львові, був льотчиком, як і його батько. Призваний за мобілізацією 1 вересня 2014 року. Залишилася дружина та донька. | 26 серпня 2015 | Загинув внаслідок артобстрілів з боку терористів «ДНР» і російських окупантів в районі села Старогнатівка (Донецька область). Похований у Чернігові[91]. |
| 2805 | | Шпильов Станіслав Валерійович | 27 червня 1976, Полянецьке (Савранський район) Одеська область. Мешкав у селі Острівка. Молодший сержант 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією. | 26 серпня 2015 | Загинув в результаті мінометного обстрілу міста Мар'їнка (Донецька область)[92][93]. |
| 2806 | | Лопушой Віталій Гаврилович | 20 жовтня 1986, Велика Михайлівка Одеська область. Солдат 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Сирота, залишилося три сестри. | 26 серпня 2015 | Загинув в результаті мінометного обстрілу міста Мар'їнка (Донецька область)[92][94]. |
| 2807 | | Ротар Іван Петрович | 13 січня 1972, Коновка Кельменецький район Чернівецька область. Сержант протитанкової батареї протитанкового батальйону 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Мобілізований 14 лютого 2015 року. Навчання проходив на Рівненському полігоні, а пізніше ніс службу у секторі «М». Залишилися батьки та сестра. | 26 серпня 2015 | Місце й обставини не уточнено (сектор «М», район міста Маріуполь). Ймовірно, загинув в результаті обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області[95]. |
| 2808 | | Середюк Олег Олександрович | 26 січня 1987, Москалівка (Ярмолинецький район) Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Солдат 19-го окремого мотопіхотного батальйону 40-ї окремої артилерійської бригади (раніше — 19-й БТО Миколаївської області). Працював на агропідприємстві Групи компаній «VITAGRO». Мобілізований у квітні 2015 року. Розлучений, залишилася 7-річна донька та молодші брати. | 26 серпня 2015 | Загинув від смертельного поранення внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області, — снаряд влучив у бліндаж, загинули 4 бійців. Поховали Олега в рідному селі[96]. |
| 2809 | | Головко Валерій Григорович | 19 травня 1972, Дніпропетровськ. Солдат, гранатометник 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Призваний за мобілізацією у квітні 2015 року. Залишилися дружина та син. | 26 серпня 2015 | Загинув внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в місті Дніпропетровськ.[97] |
| 2810 | | Матлак Олег Сергійович | 25 квітня 1987, Жовті Води Дніпропетровська область. Старший солдат, командир бойової машини — командир відділення 2-го взводу 2-ї мотопіхотної роти 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Закінчив НВК № 6 «Перспектива» та ВПУ-70. Працював електрогазозварником. Мобілізований у квітні 2015 року. Залишилися батьки, дружина та 7-річна донька. | 26 серпня 2015 | Загинув внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області. Похований в місті Жовті Води[98]. |
| 2811 | | Гуменюк Олександр Павлович | 6 серпня 1979, Крупець (Славутський район) Хмельницька область. Молодший сержант, військовослужбовець 40-ї окремої артилерійської бригади (Первомайськ (Миколаївська область). Був мобілізований до війська 29 квітня 2014 року. Без батька залишились двоє дітей. | 26 серпня 2015 | Загинув близько 18:00 під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області (село Малогнатівка, що підпорядковане Прохорівській міськраді). Похований в с. Крупець[99]. За даними ІАЦ РНБО, за добу в зоні АТО загинули 7 бійців, 13 поранено. Олександр Мотузяник на брифінгу уточнив, що 5 військовослужбовців загинули в результаті обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області, один загиблий — під Старогнатівкою і один — під Мар'їнкою[100]. |
| 2812 | |  Черкашин Олександр Миколайович(біл. Чаркашын Аляксандар) (Позивний «Тарас») | 27 вересня 1982, Брест Білорусь. Білоруський доброволець, боєць тактичної групи «Білорусь» 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор». Екс-голова брестської міської організації «Білоруська християнська демократія» (БХД), брав участь у ряді акцій демократичних сил і неодноразово затримувався міліцією Білорусі. Вчився у Херсоні на останньому курсі Християнського інституту, а на війні став капеланом. В ДУК воював з початку зими 2015 року, брав участь у боях за Донецький аеропорт, в селищі Піски, в районі Маріуполя. Став одним з героїв документальної стрічки «Білорус» режисера Антона Тележникова. Залишилися Батьки та двоє братів. | 26 серпня 2015 | Помер у Запорізькій лікарні від тяжких осколкових поранень, які отримав 10 серпня 2015 року в бою поблизу села Біла Кам'янка (Донецька область). Похований у Кам'яниці-Жировецькій під Брестом[43][101]. |
| 2813 | | Рудім Руслан Володимирович | 1 липня 1976, Фастів Київська область. Солдат 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Після закінчення школи працював на Фастівському машинобудівному заводі «Червоний Жовтень». Строкову службу проходив у полку морської авіації в м. Саки (АР Крим). У березні 2015 року добровольцем пішов до військкомату. | 27 серпня 2015 | Загинув на бойовому посту під селом Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Похований у Фастові[102]. В смерті солдата звинувачений його співслужбовець, з яким напередодні 26 серпня виник конфлікт, за статтею умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть (ч.2 ст 121 ККУ). Звинувачений Вадим Макаров визнає, що вдарив кілька разів Руслана Рудіма, бо той був напідпитку, але це не могло стати причиною смерті.[103] |
| 2814 | | Олійник Віталій Петрович | 7 квітня 1961, 54 роки, Київ. Прапорщик, командир бойової машини — командир відділення 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 28 серпня 2015 | За повідомленням видання «Лівий берег» з посиланням на військових, у другій половині дня внаслідок обстрілу з важкого озброєння села Гранітне (Волноваський район) Донецької області загинули двоє бійців 72-ї ОМБр, ще 4 дістали поранень[104]. Віталій був за кермом автомобіля УАЗ, яким вони разом з Іваном Віхтюком їхали до ротного опорного пункту. Снаряд розірвався у кількох метрах від машини. Старший лейтенант Віхтюк отримав смертельне поранення, але встиг вибратись назовні, а прапорщик Олійник загинув у палаючій машині. Похований на Лісовому кладовищі м. Київ[105]. |
| 2815 | | Віхтюк Іван Васильович | 4 грудня 1979, Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Мешкав у м. Хмельницький. Старший лейтенант, командир саперного взводу 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Мобілізований 8 серпня 2014 року. Залишилися дружина та двоє дітей, 10 річний син і 4-річна донька. | 28 серпня 2015 | Загинув близько 3:00 дорогою до лікарні від осколкових поранень та сильних опіків внаслідок обстрілу з танку села Гранітне (Волноваський район) Донецької області. Похований у Хмельницьку, на Алеї Слави кладовища Ракове[104][106]. |
| 2816 | | Пукіш Юрій Миколайович | 6 травня 1987, Мостище (Калуський район) Івано-Франківська область. Солдат 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). Закінчив ВПТУ-7, Львівський політехнічний університет. Неодружений. Мобілізований у 2014 році, служив у війську майже рік. | 29 серпня 2015 | За попередньою інформацією, підірвався на розтяжці за 20 км від міста Щастя (Луганська область)[107]. |
 | Дудник Костянтин (Позивний «Кос») | 1977. Мешкав у м. Краматорськ. Солдат 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас Україна» 10-ї ОГШБр. Призваний за мобілізацією 17 червня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей. | 30 серпня 2015 | Загинув у розташуванні військової частини в м. Часів Яр Донецької області під час стрілянини в приміщенні гуртожитку ПТУ № 77 внаслідок конфлікту між співслужбовцями. Військового 1983 року народження, який застрелив свого співслужбовця, засудили до 12 років позбавлення волі.[108] | |
| 2817 | | Вантух Олег Амвросійович | 29 вересня 1971, Кукезів Кам'янка-Бузький район Львівська область. Старшина, командир 2-го мінометного відділення 15-го окремого мотопіхотного батальйону 92-ї окремої механізованої бригади (раніше — 15 батальйон територіальної оборони «Суми»), в/ч пп В2260. Призваний за мобілізацією, перебував у зоні АТО з 15 квітня 2015 року. Залишилася батько, брат, дружина та 17-річний син. | 30 серпня 2015 | Загинув під час виконання бойового завдання у селі Гірське (Попаснянський район Луганська область)[109]. |
| 2818 | | Віднічук Роман Степанович | 26 травня 1989, Богдашів Здолбунівський район Рівненська область. Старший лейтенант, заступник командира роти охорони з озброєння 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). На час відсутності інженера саперної служби виконував його обов'язки. Романа виховувала мати, яка померла, коли йому було 11 років. Закінчив військовий факультет Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Служив у Навчальному центрі «Десна» в танковому батальйоні, потім був інженером бронетанкової служби озброєння Академії сухопутних військ у Львові. В квітні 2014 року тричі писав рапорти щодо направлення в зону АТО, 12 серпня поїхав на фронт у складі 42-го батальйону. Взимку 2015 року був поранений, після відпустки знову повернувся на передову. | 31 серпня 2015 | Загинув у ніч на 31 серпня. Виконував завдання між блокпостами сил АТО і сепаратистів в районі міста Горлівка (Донецька область, о 3-й годині ночі виходив на зв'язок. Близько 4:00 побратими знайшли тіло загиблого офіцера[110]. |
| 2819 | | Печериця Юрій Анатолійович | 13 травня 1978, Машівка, Машівський район, Полтавська область. Проживав у Дніпропетровську. Старший сержант, командир мотопіхотного взводу 42-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади (раніше 17 батальйон територіальної оборони «Кіровоград»). На фронт пішов добровольцем покинувши власний бізнес у Дніпропетровську. Залишилися дружина та восьмирічний син. | 31 серпня 2015 | Загинув в районі міста Горлівка (Донецька область), коли під час виконання бойового завдання підірвався на фугасі.[111] |
| 2820 | | | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ не уточнено). | 1 вересня 2015 | За повідомленням Донецької ОДТРК (без посилання на джерело), в результаті ДТП вночі на автошляху Костянтинівка — Артемівськ (Донецька область), поблизу населеного пункту Жемчужне, загинув військовослужбовець[112]. |
| 2821 | | Кучма Олег Олександрович | 6 жовтня 1989, Кагарлик Київська область. Матрос, стрілець 36-ї окремої бригади морської піхоти, в/ч А2802 (Миколаїв). Активний учасник Революції Гідності. З Майдану добровольцем пішов на фронт. Після демобілізації перейшов на контрактну службу, ставши морським піхотинцем. | 1 вересня 2015 орієнтовно | Трагічно загинув під час служби. Місце і обставини не уточнено. Похований 4 вересня на Алеї почесних поховань Ольжинського цвинтаря міста Кагарлик[113]. |
| 2822 | | Борута Василь Михайлович | 23 серпня 1971, Шандровець Турківський район Львівська область. Проживав у м. Самбір. Старший сержант, заступник командира 1-го автомобільного відділення автомобільного взводу роти матеріально-технічного забезпечення 703-го інженерного полку (Самбір). Закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики. З 11 листопада 1997 року служив у Збройних силах України. Залишилася дружина та двоє дітей. | 2 вересня 2015 | Місце й обставини не уточнено. Загинув у зоні АТО. Похований 5 вересня в Самборі[114]. |
| 2823 | .png) | Борозенець Дмитро Анатолійович | 29 грудня 1981, Кривий Ріг Дніпропетровська область. Молодший сержант, старший навідник 11-ї гарматної артилерійської батареї гарматного артилерійського дивізіону 26-ї окремої артилерійської бригади, в/ч пп В3231 (Бердичів). Працював на заводі «АрселорМіттал Кривий Ріг». Призваний за мобілізацією. | 2 вересня 2015 | Під час виконання військових обов'язків в зоні АТО Дмитра з вогнепальним проникаючим наскрізним пораненням черевної порожнини було доправлено до районної лікарні міста Артемівськ (Донецька область), де він помер[115]. За повідомленням Донецької облпрокуратури, близько 18:30 у розташуванні військової частини в Артемівському районі Донецької області між двома військовослужбовцями ЗСУ виник конфлікт, у результаті якого один з чоловіків двічі вистрелив в іншого. Потерпілий 1981 р.н. помер у лікарні[116]. |
| 2824 | | Дзуль Тарас Владиславович | 29 червня 1966, Якубів Долинський район (Івано-Франківська область). Солдат, механік-водій 24-ї окремої механізованої бригади (Яворів). Виріс у багатодітній сім'ї, де було шість дітей. Призваний за мобілізацією 25 березня 2015 року, проходив навчання у 354-му навчальному полку в смт Десна. Залишилися батьки, дружина та троє дорослих дітей, син і дві доньки. | 2 вересня 2015 | Помер у Харківському військовому шпиталі від поранень, що дістав під час обстрілу російськими бойовиками села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області. Вибухова хвиля влучила в бойову машину, якою керував Тарас. Похований в с. Якубів[117]. |
| 2825 |  | Галущенко Андрій Вікторович (Позивний «Ендрю») | 2 лютого 1975, Кожанка Фастівський район Київська область. Проживав у м. Київ[118]. Головний позаштатний працівник оперативного підрозділу Служби безпеки України, керівник зведеної мобільної групи із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування. Волонтер. Колишній розвідник 1-го батальйону Національної гвардії (Батальйон імені Кульчицького). Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Активний учасник Революції Гідності, був заступником сотника 3-ї сотні Самооборони Майдану. Звідти навесні 2014 року добровольцем пішов на фронт, воював під Слов'янськом, в районі Дебальцеве. Пізніше став волонтером, займався аеророзвідкою. Останні шість тижнів брав участь у боротьбі з контрабандою в зоні АТО у складі мобільної групи. Залишилася мати. | 2 вересня 2015 | О 6:20 поблизу села Лобачеве (Новоайдарський район) Луганської області було здійснено напад на зведену мобільну групу. Автомобіль Mitsubishi L200 підірвався на закладеній на шляху міні, після чого нападники кинули 2 гранати та обстріляли машину зі стрілецької зброї. Група тримала оборону, поки не прибуло підкріплення з 92 ОМБр. В ході зіткнення загинули волонтер і працівник фіскальної служби. Один боєць СБУ і 5 бійців ЗСУ поранені. З воїном-волонтером попрощалися на Майдані Незалежності у Києві, похований в смт Кожанка[119][120]. |
| 2826 |  | Жарук Дмитро Павлович (Позивний «Байкер») | 11 серпня 1989, Асканія-Нова Чаплинський район Херсонська область. Старший лейтенант Податкової міліції, старший оперуповноважений Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області. Член зведеної мобільної групи із протидії незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування, спецпідрозділу податкової міліції «Фантом». Випускник факультету податкової міліції Національного університету ДПСУ (Ірпінь) 2010 року. Залишилася вагітна дружина та однорічний син. | 2 вересня 2015 | О 6:20 поблизу села Лобачеве (Новоайдарський район) Луганської області було здійснено напад на зведену мобільну групу. Автомобіль Mitsubishi L200 підірвався на закладеній на шляху міні, після чого нападники кинули 2 гранати та обстріляли машину зі стрілецької зброї. Група тримала оборону, поки не прибуло підкріплення з 92 ОМБр. В ході зіткнення загинули волонтер і працівник фіскальної служби. Один боєць СБУ і 5 бійців ЗСУ поранені. Поховали Дмитра в смт Асканія Нова[119][121]. |
| 2827 |  | Киян Володимир Петрович (Позивний «Тайфун») | 8 жовтня 1981, Ковель Волинська область. Проживав у м. Львів. Капітан, командир мінометної роти, помічник командира аеромобільно-десантного батальйону з артилерії 80-ї окремої аеромобільної бригади (Львів). Професійний військовий, артилерист за освітою, служив у 802-му реактивному артилерійському полку. Був миротворцем в Іраку. 2004 року переїхав до Львова, останнім часом працював в аграрному бізнесі. На початку війни, у квітні 2014 року, пішов добровольцем до одеського батальйону ПСМОП «Шторм». В серпні 2014 року був мобілізований до львівської десантної бригади, з серпня перебував у зоні АТО, воював під Луганськом, захищав Луганську ТЕС у Щасті. Залишилася дружина та маленький син, який народився у травні 2015 року. | 3 вересня 2015 | Розвідгрупа проводила перевірку території поблизу міста Щастя (Луганська область). Близько 14:30 під час обстеження берегу річки Сіверський Донець та території прилеглої до Луганської ТЕС Володимир, який йшов попереду, зачепив «розтяжку» з міною, він встиг попередити інших і прикрив собою офіцера ЗСУ, а сам загинув від осколкових поранень. Похований у Ковелі на Вербському кладовищі[122]. |
| 2828 | | Хурдепа Сергій Анатолійович | 7 січня 1993, Вишеньки (Коропський район) Чернігівська область. Сержант, водій розвідувальної роти 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Військовослужбовець за контрактом. Після строкової служби, 28 березня 2013 року, підписав контракт і залишився в 72-й бригаді. Коли розпочалися бойові дії добровольцем пішов на фронт. Приїздив додому у відпустку після бойового поранення, 23 серпня знову повернувся в частину. Неодружений. Залишилися батьки. | 6 вересня 2015 | В одному з приміщень за місцем дислокації ЗСУ в місті Волноваха (Донецька область) між трьома військовослужбовцями виник конфлікт, один з чоловіків з автомата Калашнікова розстріляв двох своїх співслужбовців, які загинули від чисельних вогнепальних поранень. Поховали Сергія у рідному селі Вішенки[123][124]. |
| 2829 | | Лученцов Максим Олександрович | 24 вересня 1993, с. Дмитрівка (Первомайський район) Харківська область. Солдат розвідувальної роти 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). | 6 вересня 2015 | В одному з приміщень за місцем дислокації ЗСУ в місті Волноваха (Донецька область) між трьома військовослужбовцями виник конфлікт, один з чоловіків з автомата Калашнікова розстріляв двох своїх співслужбовців, які загинули від чисельних вогнепальних поранень[123]. |
| 2830 | | Мацишин Павло Богданович (Позивний «Монгол») | 28 червня 1983, Радгоспне (Снігурівський район) Миколаївська область. Солдат 93-ї окремої механізованої бригади (Черкаське, Дніпропетровська область). Виріс в багатодітній сім'ї, де було 6 дітей, та після смерті батьків виховував свого молодшого брата-інваліда. Призваний за мобілізацією. | 6 вересня 2015 | Під час виконання службових обов'язків у зоні АТО, 5 вересня отримав травму внаслідок нещасного випадку. Помер в Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мечникова[125]. |
| 2831 | | Решетняк Віталій Іванович | 20 травня 1978, Баратівка (Новобузький район) Миколаївська область. Солдат, механік-водій механізованої роти 28-ї окремої механізованої бригади, Чорноморське (Одеська область). Призваний за мобілізацією як доброволець 28 березня 2015 року. | 6 вересня 2015 | Помер у військовому шпиталі від поранень, що отримав під час виконання бойового завдання у місті Курахове (ймовірно, помер в м. Курахове, де знаходиться шпиталь, від поранень, що дістав у Мар'їнці)[126]. За інформацією волонтера Аліни Михайлової, о 01:00 5 вересня в результаті артилерійського обстрілу сепаратистами міста Мар'їнка (Донецька область) загинув один боєць 28 ОМБр, ще 4 дістали поранення. В той же час, голова Мар'їнської РДА Володимир Мороз повідомив про двох поранених військовослужбовців внаслідок мінометного обстрілу Мар'їки вночі[127]. |
| 2832 | | Бурлака Сергій Іванович | 19 червня 1975, Купчинці (Іллінецький район) Вінницька область. Військовослужбовець ЗСУ (підрозділ не уточнено). Служив у Львові й мріяв продовжити службу, але через хворобу батька так і не зміг. До війни працював у місцевому приватному сільськогосподарському підприємстві, також тримав власне господарство. Призваний за мобілізацією 25 квітня 2015 року. Залишилися дружина та двоє дітей, 9-річна донька і 7-річний син. | 7 вересня 2015 | Застрелився близько 19:20 під час несення служби поблизу смт Біловодськ (Луганська область). Похований у Купчинцях[128]. |
| 2833 | | Дурунда Павло Іванович | 24 червня 1971, Буштино Тячівський район Закарпатська область. Солдат, водій-електрик взводу спеціальних робіт ремонтно-відновлювального батальйону 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве). 30 січня 2015 року був мобілізований як доброволець до 169-го Навчального центру «Десна». Залишилась дружина. | 7 вересня 2015 | Загинув увечері в результаті бойового зіткнення з диверсійно-розвідувальною групою (ДРГ) бойовиків, яка переправилась через річку Сіверський Донець, поблизу села Болотене (Станично-Луганський район Луганська область), ще двоє військовослужбовців були поранені. Похований у Бурштині[129][130]. |
| 2834 | | Вишкварко Віктор Валентинович | 18 серпня 1969, Київ (Солом'янський район). Сержант
| ||