Вулиця Лемика

Вулиця Лемика
Львів
Місцевість Снопків
Район Галицький
Назва на честь Миколи Лемика
Колишні назви
Двєрніцького (част.), Голонівська (част.), Двєрніцького (част.), Інститутська (част.), 30-річчя Перемоги (част.)
польського періоду (польською) Dwernickiego (cz.)
радянського періоду (українською) Інститутська (част.), 30-річчя Перемоги (част.)
Загальні відомості
Протяжність 150 м.
поштові індекси 79011[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 22, 24, 28, 30, 30А, 30Б, 30В, 32, 32А, 34
Архітектурні пам'ятки № 24, 32, 34[2]
Поштові відділення ВПЗ № 11 (вул. І. Франка, 91/93)[1]
Забудова віденська сецесія, радянський конструктивізм 1960—1990-х років[3]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Вулиця Лемика — вулиця у Галицькому районі м. Львова, у місцевості Снопків. Починається від вулиці вулиці Мушака та закінчується глухим кутом.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Вулиця утворилася у 1885 році, як частина вулиці Дверницького, названої так на честь польського військовика, генерала, кавалерійського командира під час польського повстання 1831 року Юзефа Дверницького. Назва змінювалась неодноразово: Бад Ґассе — від січня 1941, повторно Дверницького від серпня 1941, Бадгассе — 1943, втретє Дверницького — липень 1944, Інститутська — 1946, 30-річчя Перемоги — 1975. Сучасна назва, на честь українського політичного діяча, члена ОУН, виконавця атентату проти Олексія Майлова 1933 року Миколи Лемика, походить з 1993 року[4].

Забудова[ред. | ред. код]

В архітектурному ансамблі вулиці Лемика переважають архітектурні стилі — віденська сецесія, радянський конструктивізм 1960—1990-х років[3]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 24 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1007-м[2].

№ 32 — житловий будинок. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1358-м[2].

№ 34 — двоповерхова вілла, споруджена архітектором Іваном Долинським у 1899 році у стилі пітореск для проживання своєї сім'ї та для розташування офісу, а також для здачі помешкань орендарям[5]. Вирізняється високою вежею і унікальними елементами конструкції та декору ,а також живописними панно під карнизом вежі[6]. 1930 року власником будинку проведено ремонтні роботи системи каналізації та підлоги[5]. Нині виконує функцію багатоквартирного житлового будинку. 24 липня 1986 року будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 764-м[2].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. а б в г Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 276.
  4. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 34.
  5. а б Тетяна Казанцева, Сергій Леонов. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Лемика, 34 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Вілла Долинського, або Львів, який ми не помічаємо. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 24 жовтня 2016. Процитовано 25 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]