Візбор Юрій Йосипович

Юрій Йосипович Ві́збор (рос. Юрий Иосифович Визбор, 20 червня 1934, Москва — 17 вересня 1984, Москва) — радянський кіноактор, журналіст, письменник, сценарист, поет, бард, один із засновників жанру авторської пісні, а також жанру пісні-репортажу, автор понад 300 пісень.

Юрій Візбор народився 20 червня 1934 року в родині колишнього моряка, командира Червоної Армії, литовця Юзефа Візбораса і лікаря, українки з Краснодара Марії Шевченко в Москві.
З 1941 по 1951 рік навчався в 659-й середній школі міста Москви.
У 1951 році вступає до інституту і пише свою першу пісню «Мадагаскар» (Чуйно гори сплять …)
У 1955 році закінчив факультет російської мови та літератури Московського державного педагогічного інституту ім. В. І. Леніна, в якому з ним разом вчилися Ада Якушева, Юлій Кім, Юрій Ряшенцев, письменник Юрій Коваль, режисер Петро Фоменко.

Працював учителем середньої школи на станції Кізема Печорської залізниці (Архангельська область), там же служив в армії, де став чемпіоном військового округу по радіозв'язку і закінчив радистом 1 класу.

У 1958 році бере в дружини Аріадну (Аду) Адамівну Якушеву і у них народжується дочка Тетяна.

Працюючи в системі Державного комітету з радіомовлення і телебачення стає одним з ініціаторів створення звукової газети «Говорить Комсомолія».

У 1964 році в 1-му номері журналу «Кругозір» публікує свою першу пісню-репортаж «На плато Расвумчорр».

Працює кореспондентом радіостанції «Юність», журналу «Кругозір»; сценаристом на студії документальних фільмів.

Журналіст, кіноактор, поет і прозаїк, драматург. Член Спілок журналістів та кінематографістів СРСР. Один із зачинателів жанру студентської та туристської пісні.

Займався альпінізмом, брав участь в експедиціях на Кавказ, Памір і Тянь-Шань, був інструктором з гірськолижного спорту.

В березні 1984 Візбор пише свою останню пісню («Цейское»). З квітня тяжко хворий (рак печінки). 17 вересня 1984 Візбор помер у Москві. Похований на Новокунцевському кладовищі в Москві.

27 березня 2006 року в горі Чегет (Кабардино-Балкарська Республіка) під час проведення VII Фестивалю гірськолижної авторської пісні «Приельбрусся — 2006» було встановлено меморіальну дошку одному з основоположників жанру авторської пісні, відомому барду, акторові, драматургу, журналісту Юрію Йосиповичу Візбору. У фестивалі брали участь К.Тарасов, Н.Кучер, Т.Дригіна, М.Калінкін, дует «Зелена лампа» (В.Шадрін і Д.Обухов), В.Городзейскій, Євген Бірінцев, Валерій Міхлюков, Володимир Хальчевскій, Олександр Федоровський і багато інших.

На честь Юрія Візбора названі гірські вершини Пік барда Візбора (Алтай) і Пік Візбора (Паміро-Алай). На Памірі і в Забайкаллі існують перевали Візбора, по Ікшінському водосховищу ходить буксир «Юрій Візбор».

За 33 роки творчого життя він написав понад 300 пісень і більш як п'ятдесят пісень на його вірші поклали на музику інші композитори.

Вийшли платівки, касети, книги віршів і прози (в 1966 році — «Нуль емоцій», в 1986 році — «Я серце залишив у синіх горах», в 1988 році — «Сад вершин», в 1995 році — "Я вірю в семиструнну гітару «і» … і ллє на пустелі мої доброта … ", в 1999 році — двотомник віршів, пісень та прози), компакт-диски.

• Вище неба, 1961
• Мурманськ-198, 1979
• Рік дракона, 1982
• Капітан Фракасс, 1985
• Стрибок, 1986

• Клуб пісенної поезії ім. Ю.Візбора
• 3260 Візбор — астероїд, названий на честь Юрія Візбора^[1].

• Офіційна сторінка [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• ru_vizbor — ком'юніті у ЖЖ, присвячене Юрію

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.