Вільконський Стефан Владиславович
| Вільконський Стефан Владиславович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 вересня 1870 |
| Місце народження | Новосілки[d], Чуднівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 17 лютого 1963 (92 роки) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професія | віолончеліст, педагог. |
| Інструменти | віолончель |
| Нагороди |  |
Вільконський Стефан Станіслав або Вільконський Стефан Владиславович (*2 вересня 1870, Новосілки, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — † 17 лютого 1963, Київ, УРСР, СРСР) — російський і український радянський віолончеліст і педагог польського походження. Заслужений артист УРСР (1938).
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Санкт-Петербургзьку консерваторію (1901; кл. О. Вержбиловича), навчався у Варшавській та Паризькій консерваторіях.
Від 1904 — у Чернігові, від 1908 — викладач і директор Музичних Класів філії Імператорського Російського Музичного Товариства (ІРМТ) у місті Чернігові.
У першій рік Музичні Класи відвідувало 32 учні, а через 5 років — 132. Термін навчання на музичних інструментах становив 7 років, у класі вокалу — 5 років. Викладання велося російською та українською мовами. Для Музичних Класів було споруджене спеціальне приміщення.
Поряд з організацією освітньої роботи, праці в класі віолончелі й камерного ансамблю, він стає одним з найяскравіших репрезентантів віолончельного виконавства в регіоні, насамперед, як соліст. У кількох концертах він виступав не тільки із сольними номерами, але і як диригент симфонічного оркестру. Завдяки його невтомній творчій діяльності в Чернігові було вперше виконано ораторії Й. Гайдна і твори А. Рубінштейна[1]. За постійної підтримки Р. Глієра, С. Вільконський був активним організатором гастрольних виступів видатних музикантів-професіоналів: А. Гольденвейзера, С. Козолупова, Г. Беклемішева, М. Лисенка, А. Гречанінова, Л. Собінова, М. Ерденка та інших.
Від 1920 — викладач (від 1945 — професор) Київської консерваторії. Виступав у складі квартетів і тріо з Ф. Проценком, пізніше — у складі тріо з Г. Беклемішевим та Д. Бертьє.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- Чернігівська музична школа № 1 носить ім'я Вільконського[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Васюта О. Музичне життя на Чернігівщині у ХVШ — XIX століттях (історико-культурологічне дослідження) / О. П. Васюта. — Чернігів: Деснянська правда, 1997. С.173
- ↑ http://siver.info/texts/chernigivska-muzichna-shkola-1-im-stefana-vilkonskogo[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- Шамаєва К. Muzyk trzech narodw // Ruch muzyczny. 1981. № 6;
- Шамаєва К. Виолончелист С. В. Вильконский // Дослідження. Досвід. Спогади. Вип. 2. К., 2000.
- ДІАЛОГ КУЛЬТУР У МУЗИЧНОМУ ЖИТТІ ЧЕРНІГІВЩИНИ http://bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=8141&chapter=1
Посилання[ред. | ред. код]
- Вільконський Стефан-Станіслав Владиславович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 377.
- Вільконський Стефан (Станіслав) Владиславович [Архівовано 28 січня 2021 у Wayback Machine.] //ЕСУ