Вічині

село Вічині
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Доросинівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07080090040028621
Основні дані
Засноване 1545
Населення 475
Площа 1,94 км²
Густота населення 244,85 осіб/км²
Поштовий індекс 45134
Телефонний код +380 3368
Географічні дані
Географічні координати 50°53′51″ пн. ш. 24°58′19″ сх. д. / 50.89750° пн. ш. 24.97194° сх. д. / 50.89750; 24.97194
Середня висота
над рівнем моря
189 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Миру, 7, с. Доросині, Рожищенський р-н, Волинська обл., 45133
староста — вул. Миру, 4, с. Вічині, Рожищенський р-н, Волинська обл., 45134
Карта
Вічині. Карта розташування: Україна
Вічині
Вічині
Вічині. Карта розташування: Волинська область
Вічині
Вічині
Мапа
Мапа

CMNS: Вічині у Вікісховищі

Вічині́ — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 475 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]
Члени Богушівсько-Вічинської общини євангельських християн із села Вічині. 1937 рік.

Згідно з дослідженнями, зробленими Миколою Вавренчуком, село Вічині було засноване в 1510 році.

У 1906 році село Щуринської волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 48 верст, від волості 8. Дворів 94, мешканців 691[1].

В 1928 році на місці старої церкви, було споруджено нову дерев'яну Свято-Преображенську церкву, яка вистояла атеїстичну навалу, і нині належить ПЦУ.

31 серпня 1929 року, рішенням Волинського Воєводи за № 4389/2/Адм, була зареєстрована Богушівсько-Вічинська община євангельських християн, яку до 1943 року очолював відомий на Волині проповідник Стефан Бохонюк. Молитовні зібрання проходили в помешканні Василя Гавриловича Кучинського.

До 2019 року — адміністративний центр Вічинівської сільської ради Рожищенського району Волинської області.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 503 особи, з яких 236 чоловіків та 267 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 472 особи.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 98,95 %
російська 1,05 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 6 грудня 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Вічи́ні // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.635

Посилання

[ред. | ред. код]