Гаврюшкін Олег Павлович
| Олег Гаврюшкін | |
|---|---|
| рос. Олег Павлович Гаврюшкин | |
| Народився | 1 жовтня 1927 Ташкент, Узбецька РСР, СРСР |
| Помер | 22 серпня 2008 (80 років) Таганрог, Ростовська область, Росія |
| Поховання | Маріупольський цвинтар (Таганрог) |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | краєзнавець, письменник |
| Відомий завдяки | Таганрог |
| Alma mater | Taganrog Metallurgical Colleged (1947)[1] |
| Знання мов | російська |
| Заклад | Q28665967? |
Олег Павлович Гаврюшкін (рос. Олег Павлович Гаврюшкин; нар. 1 жовтня 1927, Ташкент, УзССР — пом. 22 серпня 2008, Таганрог, Росія) — російський історик, краєзнавець, двічі лауреат премії імені І.Д. Василенка.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився Олег Гаврюшкін 1 жовтня 1927 року в Ташкенті. Повернувшись у Таганрог, навчався в металургійному технікумі[2]. Останні тридцять п'ять років своєї трудової біографії працював на Таганрозькому комбайновому заводі[2].
Вийшовши на пенсію, весь свій вільний час та сили присвятив краєзнавству, вивчаючи історію Таганрога.
Помер 22 серпня 2008 року в м. Таганрог. Похований на Маріупольському цвинтарі Таганрога.
Доробок[ред. | ред. код]
- Книги
- Гаврюшкин О. П. Гуляет старый Таганрог: Исторический очерк. — Таганрог: АИ МИКМ, 1997. — 395 с. — ISBN 5-86746-019-3.
- Гаврюшкин О. П. Отблески золотых куполов. История таганрогских церквей и захоронений христианского кладбища. — Таганрог: 1999. — 282 с. — ISBN 5-87612-016-2.
- Гаврюшкин О. П. Вдоль по Питерской (Хроника обывательской жизни). — Таганрог: БАННЭРплюс, 2000. — 436 с.
- Гаврюшкин О. П. Мари Вальяно и другие (Хроника обывательской жизни). — Таганрог: МИКМ, 2001. — 544 с. — ISBN 5-86746-039-8.
- Гаврюшкин О. П. По старой Греческой... (Хроника обывательской жизни). — Таганрог: Лукоморье, 2003. — 514 с. — ISBN 5-901565-15-0.
- Гаврюшкин О. П. Из прошлого старого Таганрога. — Таганрог: БАННЭРплюс, 2003. — 408 с. — ISBN 5-87976-368-4.
Джерела[ред. | ред. код]
- Паншин Г. Музей в квартире // Таганрогская правда. — 1989. — 25 янв.
- Кузичева А. И снова об «отдельных личностях...» // Молот. — 2000. — 8 дек.
- Гаврюшкин О.П. Автобиография [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Донской временник. Год 2002-й. — Ростов н/Д, 2001. — С. 106.
- Ревенко Л. Гаврюшкин Олег Николаевич // Таганрог. Энциклопедия. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 270. — ISBN 978-5-88040-064-5. (Q28462275: Категорія:Споруди Новочеркаська)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гаврюшкин — Chekhov Library, 1911.
- ↑ а б Ємельянов С.Н. Прощальне слово про О. П. Гаврюшкіна // Вехи Таганрога. — 2008. — № 38. — С. 80.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Олег Павлович Гаврюшкин [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.] : Биобиблиографический указатель литературы. — Таганрогская городская публичная библиотека имени А. П. Чехова, 2002. [електронний ресурс] (рос.)
- Сергій Ємельянов. Прощальне слово [Архівовано 20 грудня 2008 у Wayback Machine.](рос.)