Гагік I
| Гагік I вірм. Գագիկ Ա | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 989 — 1020[2] | |||
| Попередник: | Смбат II | ||
| Спадкоємець: | Ованес-Смбат | ||
| Народження: | невідомо | ||
| Смерть: | 1020 | ||
| Поховання: | Ані | ||
| Національність: | вірмени | ||
| Релігія: | Вірменська апостольська церква | ||
| Рід: | Багратіди | ||
| Батько: | Ашот III Милостивий | ||
| Мати: | Хосровануш | ||
| Шлюб: | Katranide IId | ||
| Діти: | Ашот IV Хоробрий, Ованес-Смбат, Q27350446? і Q29892343? | ||
Гагік I (помер 1020) — цар (шахіншах[3]) Вірменії у 989–1020 роках[2].
Походив з династії Багратідів, син Ашота III Милостивого. Був одружений з Катраміде — дочкою царя Сюніка Васака. Успішно проводив політику об'єднання вірменських земель та централізації влади[4]. Придушив повстання царя Ташир-Дзорагету Давида I Безземельного[4], анексував від свого васала[5] Сюнікського царя Смбата князівство Вайоц-Дзора, приєднав Хаченське князівство[4], забрав області Коговіт і Цахкотн у Васпураканського царства. За правління Гагіка I місто Ані стало крупним культурним і торгово-ремісничим центром регіону. Там було збудовано кафедральний собор (круглий триярусний храм за зразком церкви у Звартноці).
Після смерті Гагіка I Анійське царство розпалось на дві частини.
- ↑ В. В. Шлєєв. Загальна історія мистецтв. — М. : Искусство, 1960. — Т. 2, кн. 1.
- ↑ а б V. Minorsky. Studies in Caucasian History. — CUP Archive, 1953. — С. 44.
- ↑ Степаненко В. П. Політична обстановка у Закавказзі в першій половині XI ст. // Антична давнина й середньовіччя. — 1975. — Вип. 11. — С. 124—125.
- ↑ а б в ВРЕ[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ Степаненко В. П. З історії вірменсько-візантійських відносин другої половини X—XI ст. // Антична давнина й середньовіччя. — 1978. — Вип. 15. — С. 46.
ВРЕ[недоступне посилання з травня 2019]