Гематемезис

Гематемезис
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 K92.0
DiseasesDB 30745
MedlinePlus 003118
eMedicine med/3565
MeSH D006396

Гематеме́зис[1][2][3][4] (англ. Hematemesis, також в Україні Гематемезіс[5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15], також Кривава блювота) — блювання кривавим вмістом.

Гостра шлунково-кишкова кровотеча є потенційно небезпечним для життя невідкладним станом. Вона залишається поширеною причиною госпіталізації. Кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту визначається як кровотеча, що йде з місця, розташованого проксимальніше зв'язки Трейца (Suspensory muscle of duodenum[en]). Гематемезис супроводжує половину випадків такої кровотечі.

Етіологія

[ред. | ред. код]

Клінічні прояви, що супроводжують криваву блювоту

[ред. | ред. код]

Залежать від клінічної ситуації. Так після травми носа може відбутися рясна кровотеча, при якій частина крові потрапляє в глотку, частково заковтується по стравоходу до шлунка, особливо тоді, коли після травми відбувається інстинктивний, проте неправильний для зупинки носової кровотечі нахил голови назад. Подібне може розвинутися й при травмах кісток обличчя.

При ерозії слизової оболонки стравоходу або шлунка гематемезис виникає зрідка, частіше за все тоді, коли ерозій багато.

При жовтій гарячці хвороба починається гостро без продромальних явищ, нерідко раптово з появи сильного ознобу, інтенсивного головного болю, болю в попереку, спині, кінцівках, швидкого підвищення температури тіла до 39-40°С і вище. Виникають гіперемія та одутлість обличчя, набряк повік, набряк губ, ін'єкція судин склер і кон'юнктив («амарильна маска»), виражена тахікардія при нормальному або дещо підвищеному артеріальному тиску, нерідко збудження, марення. На 2-й день стан пацієнта погіршується, приєднуються сильна спрага, нудота, багаторазове блювання спочатку слизом, потім із домішками жовчі. На 3-4-й день може з'являтися ціаноз, часто жовтяниця і тоді ж гематемезис.

При інших геморагічних гарячках гематемезис з'являється з різною частотою і в різні терміни хвороб. Так при геморагічній гарячці Ебола це відбувається в розгорнутому періоді на 3-6 добу хвороби, коли маніфестує геморагічний синдром. При гарячці Ласса гематемезис відбувається після 5-ї доби хвороби у пацієнтів з найтяжчим перебігом при розвитку геморагічного синдрому. При більшості інших геморагічних гарячок гематемезис може з'явитися під час стадії геморагічних проявів починаючи з 5-ї доби хвороби.

При кишковому шистосомозі, якій широко поширений у країнах Африки, Південної й Центральної Америки проживання дорослих особин шистосом відбувається у судинах травного тракту, переважно товстого кишечника. Гельмінтоз спричинює біль у животі, діарею і появу крові у випорожненнях. У запущених випадках, через 10-15 років після початку, спостерігається збільшення печінки та селезінки, що пов'язано з гіпертензією абдомінальних кров'яних судин із розвитком синдрому портальної гіпертензії, через що формується цироз печінки, розширення вен стравоходу. Внаслідок цього при кишковому шистоматозі може з'явитися кровотеча з гематемезисом.

При стронгілоїдозі гематемезис з'являється при тяжкому перебігу як при типовій формі, так і при гіперінфекційному синдромі та дисемінованому варіанті.

Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу виникає на тлі ознак цирозу печінки — хворих до цього турбує тривалий час слабкість, поганий апетит, іноді нудота, блювання, біль у правому підребер'ї, носові кровотечі. На шкірі переважно верхньої частини тулуба з'являються судинні «зірочки» (телеангіектазії). Печінка зазвичай збільшена, щільна на дотик. При порушенні відтоку через портальну гіпертензію з'являється асцит, видно розширені вени на шкірі живота (симптом «голови медузи»), збільшена селезінка.

При пептичній виразці спостерігається періодичний біль у підреберній ділянці, пов'язаний із прийомом їжі. Він супроводжується печією, яку знімає прийом питної соди. Можливі нудота, блювання, запори. Хвороба перебігає з періодичністю, коли йде чергування періодів загострень навесні й восени та ремісій. Внаслідок руйнування стінки судин у зоні виразки може розвинутися кровотеча, іноді масивна, з появою гематемезису і мелени, розвитком геморагічного шоку.

При синдромі Золлінгера — Еллісона часто є біль у верхній частині живота, яка має ті ж закономірності по відношенню до прийому їжі, що і при звичайній пептичній виразці дванадцятипалої кишки і шлунку, але відрізняються великою інтенсивністю і не піддаються противиразковій терапії блокаторами Н2-гістамінорецепторів та інгібіторами протонного насосу. Характерні інтенсивна печія і відрижка кислим. Важливою ознакою є тривалі проноси, обумовлені потраплянням у тонкий кишечник значної кількості соляної кислоти і посиленням внаслідок цього моторики тонкої кишки та уповільненням всмоктування. Випорожнення рясні, водянисті, з великою кількістю жиру (стеаторея). Можливе значне зниження маси тіла. У багатьох пацієнтів є явища езофагіту, іноді навіть з виникненням виразок і звуженням стравоходу, що й призводить до гематемезису.

Синдром Маллорі—Вайсса — виникає кровотеча із рваної рани на слизовій оболонці на стику шлунка і стравоходу. Зазвичай це спричинено сильним блюванням через алкоголізм або внаслідок булімії, хоча може бути спричинено будь-яким станом, який проявляється невпинним блюванням, наприклад під час харчового отруєння. Зрідка при цьому синдромі гематемезису немає, а з'являється тільки мелена, в анамнезі факт блювання відсутній. У більшості випадків кровотеча припиняється спонтанно через 24–48 годин, але іноді потрібне ендоскопічне або хірургічне лікування. Стан рідко буває летальним.

Під час проведення езофагогастроскопії через неправильне виконання процедури, надмірне необережне натискання езофагогастроскопом можна зробити травму стінки стравоходу або шлунка, що здатне призвести до їх розриву. Зрідка така травма не спричинює безпосередньо розрив, а ініціює формування у цьому місці запалення, яке через певний час призводить до утворення нориці.

При променевій хворобі виникають тяжке нездужання, розлади нервової системи, головний біль, запаморочення, часто буває діарея, іноді мелена, виникає гарячка.

Лікування

[ред. | ред. код]

У випадках, при яких не виникає шок, пацієнту зазвичай призначають інгібітори протонної помпи, переливають еритроцитарну масу, якщо рівень гемоглобіну менше 8,0 г/дл або 4,5–5,0 ммоль/л, або коли встановлено, що організм втратив більше 20 % відсотків об'єму крові. Нічого не можна пити чи їсти до моменту проведення езофагогастрофібродуоденоскопії.

При тяжкій крововтраті, яка йде з геморагічним шоком і може швидко закінчитися смертю хворого, необхідне проводити невідкладну негайну протишокову терапію, яка включає й замінне переливання еритроцитарної маси. Пацієнта готують до екстреної ендоскопії, яка зазвичай проводиться після певної стабілізації стану. Якщо джерело кровотечі не вдається визначити ендоскопічно, то тоді необхідно провести лапаротомію. Забезпечення прохідності дихальних шляхів є першочерговим завданням у пацієнтів із гематемезисом, особливо у тих, у кого порушений рівень свідомості, як то при печінковій енцефалопатії у пацієнтів із варикозним розширенням вен стравоходу. Для припинення кровотечі в такій ситуації застосовується балонізація стравоходу із здавлюванням місця кровотечі.

При виявленні розриву стінки стравоходу або нориці його застосовується оперативне втручання з ушиттям стінки. Під час цього продовжується невідкладна терапія. За виведенням із цього невідкладного стану слід провести лікування основної хвороби.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хірургія: у 2-х томах. Т. 1 : підручник. С. O. Бойко, О. О. Болдіжар та ін. Нова Книга, 2019 р. — 704 стор. / стор. 477 [1] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Практична гастороентерологія.: Посібник для лікарів. Передерій В. Г., Ткач С. М. Нова Книга, 2012—736 стор. / стор. 208 [2] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Передерій В. Г., Ткач С. М. Основи внутрішньої медицини. Том 3.: Підручник для ВМНЗ IV р.а. Нова Книга, 2010—1006 стор. / стор 955 [3] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  4. ↑ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ. НАКАЗ 05.11.2020 № 2524. «Про затвердження Єдиного класифікатора попередніх діагнозів для бригад екстреної медичної допомоги» [4] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Наказ Міністерства охорони здоров'я України. 03.09.2014 № 613. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА ШЛУНКА ТА ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У ДОРОСЛИХ. / стор. 18 [5] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Міністерство охорони здоров'я України. Полтавський державний медичний університет. Кафедра внутрішньої медицини № 1. Кафедра внутрішньої медицини № 2 з професійними хворобами. СИЛАБУС. ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА. Полтава 2021. / Курація хворого з меленою та гематемезісом, також Стандарти діагностики та невідкладного лікування хворих з меленою та гематемезісом на догоспітальному та госпітальному етапах. [6] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
  7. ↑ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Актуальність. Шлунково-кишкові кровотечі (ШКК). Методичні вказівки для інтернів. [7] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Міністерство охорони здоров'я України. Українська медична стоматологічна академія. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів під час підготовки до практичного (семінарського) заняття та на занятті. Полтава. 2019. / Розділ «Клінічна картина». [8] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  9. ↑ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. ДВНЗ «УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ». МЕДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ. КАФЕДРА ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. «КЛАСИФІКАЦІЯ ТА УНІФІКОВАНІ КЛІНІЧНІ ПРОТОКОЛИ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СТРАВОХОДУ ТА ШЛУНКА». для лікарів-терапевтів, сімейних лікарів та гастроентерологів. УЖГОРОД — 2015. 63 ст. / сторінка 47 [9] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Міністерство освіти та науки України. Чорноморський національний університет імені Петра Могили. Медичний інститут. Кафедра терапевтичних та хірургічних дисциплін. Робоча програм навчальної дисципліні «Внутрішня медицина». Миколаїв. 2020. 63 сторінки / Блок 2. Невідкладні стани в терапії. Розділ 9. Невідкладна допомога хворим з меленою та гематемезісом. [10] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра хірургії № 1. ХВОРОБИ ОПЕРОВАНОГО ШЛУНКА. Методичні рекомендації для студентів медичного факультету. Львів — 2009 37 с./ с. 19 [11] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  12. ↑ ДВНЗ «Ужгородський національний університет». Факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки. Кафедра охорони материнства та дитинства. Методичні рекомендації. Педіатрія напрям підготовки: Інтернатура. спеціальність: Лікувальна справа. спеціалізація: Педіатрія. ТЕМА: Гемолітична хвороба новонароджених. Ужгород 2021. 215 с. / стор. 4 [12] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  13. ↑ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ. НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ. Кафедра хірургії № 2. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ХІРУРГІЇ (МОДУЛЬ 8). За редакції проф. Б. Г. Безродного. Рекомендовано МОЗ України як навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів МОЗ України. Київ. 2016. ВПЦ «Експрес», 2017.- 614 с. / стор. 179 [13] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Устінов О. В. Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги дорослим хворим на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки. Український медичний часопис. Стандарти та протоколи. 2015-06-25 [14] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
    • «Сьомий випуск Державного формуляра лікарських засобів. Частина 7». ЧАСТИНА 6. 8. РЕВМАТОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ. 11 Лютого 2015 / Індометацин. [15] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Захист Вітчизни. Профільний рівень: підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти. / М. М. Фука, І. М. Гарасимів, К. О. Пашко, Ю. П. Щирба, А. А. Гудима. — Тернопіль: Астон, 2019. — 328 с. ISBN 978-966-308-753-5 / стор. 296. [16] [Архівовано 20 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • С. O. Бойко, О. О. Болдіжар, П. О. Болдіжар, Ф. В. Горленко, Н. Б. Губергріц, О. І. Дронов та ін. Хірургія: у 2-х томах. Т. 1 : підручник. Нова Книга, 2019 р. — 704 стор. ISBN 9789663827308 / Розділ 15. «Гостра кровотеча в просвіт органів травного каналу», с. 472—490
  • Bennie Ray Upchurch Upper Gastrointestinal Bleeding (UGIB). Sep 01, 2021 Medscape. Drugs & Diseases. Gastroenterology (Chief Editor BS Anand) [17] [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Hematemesis [18] [Архівовано 14 вересня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гематемезис&oldid=39672221