Генріка Беєр
| Генріка Беєр | |
|---|---|
| Henryka Beyer | |
.jpg) Портрет Генріки Беєр на мольберті, Кароль Беєр | |
| Народилася | 7 березня 1782[1][4] Штеттін, Королівство Пруссія |
| Померла | 24 жовтня 1855[1][2][3] (73 роки) Хшанув, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Поховання | Евангелістський цвинтар Варшави |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Діяльність | художниця, літографка, графікеса, директорка школи |
| Галузь | малярство |
| Знання мов | німецька |
| Діти | Кароль Беєр |
Генріка Софія Марія Беєр (уроджена Мінтер, пол. Henryka Beyer, 7 березня 1782, Щецин, Польща — 24 листопада 1855, Хшанів, Польща) — польсько-німецька художниця. Молодша сестра Вільгельма Мінтера (англ. Wilhelm Heinrich Minter), архітектора.
Генріка Беєр брала уроки художньої майстерності в Щецині у художника Петера Шмідта.
У 1805 році переїхала в Берлін, де продовжила навчання живопису у відомого своїми картинами із зображенням квітів художника і директора Королівської порцелянової мануфактури Готфріда Вільгельма Волкера.
У 1811 році переселилася на постійне проживання у Варшаву, де навчалася у художника, педагога, найбільшого представника класицизму в польському живописі Антонія Бродовського.
У 1813 році Генріка Беєр вийшла заміж за Яна Готліба Вільгельма Беєра (пом. 1819), перейшовши при цьому з лютеранства в кальвінізм.
Народила трьох синів, з яких — у 1818 році — молодшого Кароля Беєра, що став згодом «батьком польської фотографії», дагеротіпістом, фотографом і нумізматом.
Рано залишилася вдовою і маючи під своєю опікою трьох малолітніх дітей, Генріка Беєр у 1824 році відкрила в Варшаві жіночу школу живопису і малюнка. Школа проіснувала до 1833 року.
Писала натюрморти з квітами, фруктами та посудом, в основному, акварелі, теплих темних тонів. Свої роботи підписувала Hka Beyer.
Генріка Софія Марія Беєр померла 24 листопада 1855 року в польському містечку Хшанув.
За іншими даними похована поруч із синами на Кальвіністському кладовищі Варшави (кв. Е, ряд 3, № 13).
Поет Станіслав Яхович вшанував її пам’ять наступним віршем, принесеним до некролога:
 | Проста, як квітка, що її намалювала У небесній прикрашеній коштовності, Правда в її словах, а в її ділах — слава, У житті заохочена до чесноти. |  |
-
Генріка Беєр.
Квіти в вазоні.1823 -
Букет квітів в вазоні, полотно, олія, 1827 р., Національний музею у Варшаві -
Квіти -
Квіти в вазоні -
Натюрморт з квітами -
Апофеоз Кохановського 1830 року
- ↑ а б в Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ а б zespół autorów Інтернет-енциклопедія PWN
- ↑ а б Sejm-Wielki.pl — 2002.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- Polski Słownik Biograficzny, tom I, Kraków 1935
- Jadwiga i Eugeniusz Szulcowie, Cmentarz ewangelicko-reformowany w Warszawie, Warszawa 1989
|
