Гернет Михайло Миколайович
Гернет Михайло Миколайович | |
---|---|
Народився | 12 (24) липня 1874 Ардатов, Симбірська губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 16 січня 1953[1] (78 років) Москва, РРФСР, СРСР[1] |
Поховання | Введенське кладовище |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | адвокат |
Галузь | правознавство |
Alma mater | Юридичний факультет Московського державного університетуd |
Науковий ступінь | доктор психологічних наук і доктор юридичних наук[d] |
Відомі учні | Герцензон Олексій Адольфовичd |
Знання мов | російська[2] |
Заклад | МДУ |
Батько | Q116503673? |
Брати, сестри | Гернет Надія Миколаївна |
Діти | Q115177770? |
Нагороди | |
Гернет Михайло Миколайович (12(24)липня 1874, м. Ардатов, тепер Республіка Мордовія — 16 січня 1953, Москва) — російський і радянський вчений-правознавець, кримінолог і фахівець з кримінально-виконавчого права, доктор юридичних наук, професор. Заслужений діяч науки РРФСР.
- «Соціальні фактори злочинності» (1905),
- «Суспільні причини злочинності» (1906),
- «Дітовбивство» (1911),
- «Смертна кара» (1913),
- «Злочини й боротьба з ними у зв'язку з еволюцією суспільства» (1916),
- «Моральна статистика» (1922),
- «Злочинність за кордоном і в СРСР» (1931),
- «Злочини гітлерівців проти людяності» (1946),
- «Історія царської тюрми» (т. 1—5, 1951-56).
- ↑ а б в г Гернет Михаил Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Гернет [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.