Голонім

Голонім (від грецьк. holos – увесь, цілий) – поняття, яке щодо іншого поняття виражає ціле, базове і вихідне поняття; предмет, який включає в себе інший. Відповідно, назва поняття — голонімія.

Систему цих понять можна передати в такому вигляді: Y – голонім Х, якщо X – частина Y. Наприклад: популяція – голонім щодо поняття «особа»; будинок – голонім щодо поняття «двері»; молекула – голонім щодо «атом»; матриця – голонім щодо «елемент».

Зворотним відношенням до голоніма є меронім[1].

Приклади

[ред. | ред. код]

Наприклад, частиною будинку є дах; будинок — голонім для даху.

Комп'ютер — голонім для монітора.

Автомобіль — голонім для двигуна.

Меронім і голонім — протилежні поняття.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Загнітко А. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни : Т. 1. А - Й. — Донецьк : ДонНУ, 2012. – С. 162 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2022. Процитовано 10 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Загнітко Анатолій Панасович. Словник сучасної лінгвістики: поняття і терміни [Текст] : у 4 т. / Анатолій Загнітко ; Донец. нац. ун-т. - Донецьк : ДонНУ, 2012. Т. 1 : А - Й. - 2012. - 401 с. - 100 прим. - ISBN 978-966-639-554-5