Гончаренко Іван Іванович (майстер кераміки)
| Гончаренко Іван Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 серпня 1911 Славгород, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер | 22 січня 1993 (81 рік) Одеса, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Alma mater | Одеське художнє училище |
| Вчителі | Шовкуненко Олексій Олексійович, Жук Михайло Іванович, Постель Олександр Борисович, Теннер Григорій Самійлович і Бершадський Юлій Рафаїлович |
| Відомі учні | Ісупова Неллі Миколаївна |
| Заклад | Первомайський фарфоровий заводd, Конаковський фаянсовий заводd, Будянський фаянсовий завод і Одеське художнє училище |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Партія | ВКП(б) |
| У шлюбі з | Клювгант Діна Еммануїлівна |
Іван Іванович Гончаре́нко (22 серпня 1911, Славгород — 22 січня 1993, Одеса) — український майстер художньої кераміки; член Спілки радянських художників України з 1959 року. Чоловік художниці Діни Клювгант.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 серпня 1911 року в селі Славгороді (нині Сумський район Сумської області, Україна). 1936 року закінчив Одеський художній інститут, де навчався у Олексія Шовкуненка, Михайла Жука, Олександра Постеля, Григорія Теннера, Юлія Бершадського. Член ВКП(б) з 1939 року.
Протягом 1938—1950 років працював художником Первомайського фарфорового заводу у селищі Пісочному Ярославсьої області; у 1951—1955 роках — Конаковського і у 1956—1958 роках — Будянського фаянсових заводів. З 1958 року викладав в Одеському художньому училищі. Мешкав в Одесі в будинку на вулиці Чичеріна № 119, квартира № 13. Помер в Одесі 22 січня 1993 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузі декоративного мистецтва (художня кераміка). Серед робіт:
- керамічні, фарфорові та фаянсові столові і чайні сервізи («Стебла і листя», 1952);
- декоративні вази: «800-річчя Москви» (1947), «Букет синіх квітів» (1952), «Тарас Шевченко» (фарфор, 1961); «Соняшники» (майоліка, 1964), «Українська» (1968);
- сувеніри, намисто;
- пласт «Тарас Шевченко» (шамот, 1964);
- набір для пиття «Український орнамент» (1970);
- декоративні блюда: «Марічка» (1967), «Павич» (1970), «Птах», «Рибка», «Квітка», «Зайчик» (1974).
Переважна частина робіт виконана спільно з дружиною.
Брав участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1937 року, всесоюзних та закордонних — з 1938 року.
Література[ред. | ред. код]
- Гончаренко Іван Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 109.;
- Гончаренко Іван Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 61.;
- Гончаренко, Иван Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). С. 102. (рос.);
- С. Г. Крижевська. Гончаренко Іван Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.
|
