Горлач Степан Андрійович

Горлач Степан Андрійович
Народився 9 січня 1921(1921-01-09) (103 роки)
Діяльність письменник
Alma mater Торонтський університет

Степа́н Андрі́йович Го́рлач (09. 01. 1921, м. Мелітополь, нині Запоріз. обл. – 14. 07. 2018, м. Торонто, Канада) — український канадський письменник-прозаїк.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився 9 січня 1921 р. на Мелітопольщині. в селянській родині. Дитиною був свідком Голодомору[1]. У 1932 і 1933 рр. батька двічі заарештовували. Доля батька невідома. Жив у Ялті в родині батькового брата, закінчив середню школу. Працював спочатку помічником, а потім і кіномеханіком. У 1941 р. був мобілізований до війська. У 1942 р. потрапив у полон, довелося ремонтувати дороги, підірвані мости. Перебував у таборах Ді-Пі (Австрія). У 1948 р. виїхав до Канади, працював геодезистом, зварювальником, залізничником. Їздив на заробітки до Південної Африки.

Вищу освіту здобув у Торонтському університеті. Учителював в англійській середній школі в Торонто. З 1986 р. перебуває на пенсії.

Протягом декількох років Степан Горлач був куратором Бібліотеки канадсько-українського центру на Донеччині.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

  • "Богдар" (роман про голод 1933 року),
  • "Приповідки і афоризми канадських українців",
  • "Стего і музи",
  • "На острові Живуякхочу",
  • «Хрестини незалежності».

Особливої уваги заслуговує видання "Хрестини незалежності", в якому автор розповідає про здійснення власної фантастичної ідеї – символістичного "хрещення" незалежної самостійної України разом з українцем із Торонто Петром Скибою. Вони пішки перетнули Україну з півночі на південь та із заходу на схід, хрестами позначивши свій нелегкий шлях. Наслідком цієї подорожі стала книга – дорожній щоденник, сповнений глибоких вражень від численних зустрічей з різними людьми, роздумів про долю різної України.

Відзнаки, нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат літературної премії "Тріумф" (2002).

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]