Грановський Тимофій Миколайович
| Тимофій Миколайович Грановський | |
|---|---|
| Тимофей Николаевич Грановский | |
 | |
| Народився | 9 (21) березня 1813 Орел, Росія |
| Помер | 4 (16) жовтня 1855 (42 роки) Москва |
| Поховання | П'ятницький цвинтар[d] |
| Місце проживання | Орел, Санкт-Петербург, Москва |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | медієвіст, історик, викладач університету, соціолог, філософ |
| Alma mater | Петербурзький університет |
| Галузь | історія |
| Заклад | Московський університет |
| Вчене звання | професор |
| Вчителі | Устрялов Микола Герасимович |
| Відомі учні | Сергій Соловйов |
| Аспіранти, докторанти | Соловйов Сергій Михайлович Забєлін Іван Єгорович Гер'є Володимир Іванович Pyotr Kudryavtsevd Q29359607? |
| Батько | Микола Грановський |
| Мати | Ганна Василівна Грановська, уроджена Черниш |
| У шлюбі з | Єлизавета Богданівна Грановська, уроджена Мюльгаузен |
 Грановський Тимофій Миколайович у Вікісховищі | |
Тимофі́й Микола́йович Грано́вський (рос. Тимофей Николаевич Грановский; * 9 (21) березня 1813, Орел — † 4 (16) жовтня 1855, Москва) — російський історик, громадський діяч.
Народився у дворянській сім'ї. Його батько, Микола Тимофійович Грановський, займав в Орлі посаду радника соляної управи; ще в молоді роки одружився з Ганною Василівною Черниш, дочкою багатого українського поміщика з Ніжина; від цього шлюбу мав двох дочок і трьох синів; старшим з дітей був син Тимофій. Мати була обдарованою природним розумом, товариським характером і палко люблячим серцем, тож мала благотворний вплив на сина. Домашнє виховання Тимофія Грановського було спрямовано, головним чином, до вивчення мов (французької та англійської).
У 1826—1828 роках Грановський навчався в Москві в приватному пансіоні Кістера. Попри численні вади цього навчального закладу, в ньому все ж можна було здобути пристойну, як на ті часи, середню освіту. Тим паче, що Грановський одразу став одним із найкращих учнів. Проте через байдужість батька до долі сина Грановський так і не довчився в пансіоні. У 1828—1831 роках він жив в Орлі, нічого не роблячи. Пізніше Тимофій Миколайович із відразою згадував цей період свого життя.
На 16-му році життя Тимофій відвідав Україну — для отримання спадщини їздив з матір'ю до її сестри в родовий маєток у Ніжині.
1835 року Грановський закінчив Петербурзький університет.
Від 1839 року — професор Московського університету.
У травні 1855 року Грановського обрали деканом історико-філологічного факультету (вперше це сталося 1851 року, але тоді його не затвердили). Причому за Грановського проголосували не тільки колеги-західники, але й багато професорів консервативних поглядів.
Восени 1855 року Грановський став клопотати про дозвіл на власне друковане видання — «Історичний збірник». Але здійсненню цих планів завадила несподівана смерть професора 4(16) жовтня 1855 року — очевидно, від інфаркту.
Прожив Тимофій Миколайович усього 42 роки. Його похорон з участю багатотисячної студентської маси став помітним явищем тогочасного громадського життя. Традиція цього дня (6 жовтня за старим стилем) збиратися на П'ятницькому кладовищі Москви, де було поховано професора, зберігалася в студентському середовищі до початку 20 століття.
- Т. Н. Грановский и его переписка. — 2-е издание. — Т. 1—2. — Москва, 1897.
- Полное собрание сочинений. — Т. 1—2. — Санкт-Петербург, 1905.
- Лекции по истории средневековья. — Москва, 1986.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 145.
- Осповат А. Л. Грановский Тимофей Николаевич // Русские писатели. 1800 — 1917: Биографический словарь. — Т. 2: Г — К. — Москва: Большая российская энциклопедия, 1992. — С. 11—12.
- Кудрявцев П. Н. Детство и юность Грановского // Русский вестник. — 1858. — № 11.
- Милюков П. Н. Университетский курс Грановского // Из истории русской интеллигенции. — Санкт-Петербург, 1903.
- Ветринский И. Грановский и его время. — Санкт-Петербург, 1905.
- Кареев Н. И. Историческое миросозерцание Грановского. — Санкт-Петербург, 1905.
- Переписка Н. В. Станкевича. — Москва, 1914.
- Асиновская С. А. Из истории передовых идей в медиевистике (Т. Н. Грановский). — Москва, 1955.
- Минаева Н. В. Грановский в Москве. — Москва, 1963.
- Т. Н. Грановский Библиография (1828—1967). — Москва, 1969.
- Т. Н. Грановский: Сборник статей. — Москва, 1970.
- Каменский З. А. Т. Н. Грановский. — Москва, 1988.
- Левандовский А. А. Т. Н. Грановский в русском общественном движении. — Москва, 1989.
- Левандовский А. А. Время Грановского. — Москва, 1990.
- Грановський Тимофій Миколайович [Архівовано 2 листопада 2007 у Wayback Machine.](рос.)