Гредескул Сергій Андрійович

Сергій Андрійович Гредескул
Народився 12 березня 1942(1942-03-12)
Свердловськ, Російська РФСР, СРСР
Помер 7 жовтня 2023(2023-10-07) (81 рік)
м. Офакім, Ізраїль
·фізична травма
Країна СРСР СРСРУкраїна УкраїнаІзраїль Ізраїль
Діяльність фізик, викладач університету
Alma mater Харківський державний університет (1964)
Галузь теоретична фізика
Заклад Університету Бен-Ґуріона в місті Беер-Шева
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1985)
Батько Гредескул Андрій Борисовичd
Нагороди Державна премія УРСР у галузі науки і техніки

Сергій Андрійович Гредескул (12 березня 1942, м. Свердловськ, нині Єкатеринбург, Російська РФСР, СРСР — 7 жовтня 2023, Офакім, Ізраїль) — український та ізраїльський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук (1990), лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1985).

Життєпис[ред. | ред. код]

Сергій Гредескул народився 1942 року в місті Свердловську в родині українського науковця-механіка Андрія Гредескула.

У 1964 році закінчив Харківський державний університет. Учень професора Іллі Ліфшиця.

Починаючи з 1968 року почав працював у Харківському фізико-технічному інституті, а в 1971 році перейшов до Фізико-технічного інституту низьких температур Академії наук УРСР, де до 1991 року обіймав посаду старшого наукового співробітника. У 1985 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук, тоді ж був нагороджений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки. У 1991 році переїхав на постійне місце проживання в Ізраїль. З 1992 по 2012 роки обіймав посаду професора Університету Бен-Ґуріона в місті Беер-Шева. Був одружений з Вікторією Гредескул, викладачкою факультету математики університету Бен-Ґуріона[1]. Загинув 7 жовтня 2023 року в ізраїльському місті Офакім з дружиною внаслідок атаки палестинського ХАМАСу на Ізраїль[2][3].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Дослідження[ред. | ред. код]

  • структура енергетичного спектра квазічастинок у невпорядкованих системах;
  • статичні, резонансні та оптичні властивості магнітовпорядкованих кристалів;
  • посилення звуку потоками заряджених частинок у п'єзодіелектриках і п'єзонапівпровідниках.

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Введение в теорию неупорядоченных систем. Москва, 1982 (у співавторстві з І. М. Ліфшицем і Л. А. Пастуром);
  • К теории прохождения частиц и волн через случайно-неоднородные среды // ЖЭТФ. 1982. Т. 83;
  • Spectral characteristics of the impurity band in the structural disorder mode // J. Stat. Phys. 1985. T. 62;
  • Плотность состояний вблизи флуктационной границы спектра одномерных несоизмеримых структур // ТМФ. 1985. Т. 62;
  • Particle and Wave Transmission in One-Dimensional Disordered Systems // Surveys in Applied Mathematics. Boston, 1995;
  • Suppression of Anderson Localization in Disordered Metamaterials // Physical Review Letters. 2007. Vol. 99. Iss. 19;
  • Anderson localization in metamaterials and other complex media // Low Temperature Physics. 2012. Vol. 38. Iss. 7. (усі — у співавторстві).

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
  2. Відомий харківський фізик убитий терористами в Ізраїлі. Status Quo (укр.). 10 жовтня 2023. doi:10.2023/vidomii-xarkivskii-fizik-ubitii-teroristami-v-izrayili. Процитовано 10 жовтня 2023.
  3. ХАМАС вбили видатного фізика, який багато років працював в Україні. РБК-Украина (укр.). Процитовано 19 жовтня 2023.

Джерела[ред. | ред. код]