Грицько Кердейович (подільський староста)
| Грицько Кердейович | |
|---|---|
| Псевдо | Грицько Кердеєвич, Грицько Кердей |
| Народився | невідомо |
| Помер | не ранше 1411 |
| Діяльність | військовик, урядник, меценат |
| Посада | подільський староста |
| Рід | Кердеї |
| Діти | Грицько Кердейович |
 герб Кердея | |
Грицько Кердейович,[1][2] або Кердеєвич[3] чи Кердей (? — не ранше 1411) — руський боярин, урядник.
22 червня 1388 разом з Михайлом Процевичем та Прокопом з Поділля у міському судді Львова записаний свідком у справі прикріплення печатки.[4] Князь Свитригайло надав йому посаду подільського старости. Після того, коли князь Свидригайло відкрито виступив проти Ягайла, останній наказав відібрати від «бунтаря» надані йому землі. Спочатку Г. Кердейович разом з іншими старостами (русинами, навіть поляками) відмовились виконати наказ. Але потім, через слабкість позицій, підкорились, тому 23 червня 1402 року Г. Кердейович у Віслиці дав зобов'язання королю Ягайлові передати замок у Кам'янці та в інших подільських містах його «відпоручникові» — Конопці[5] Дереславові.[3]
У 1404 році був у складі третейського суду в Медиці під час розгляду суперечки між королем Ягайлом та Ельжбетою Пілецькою[2] стосовно міста Тичин і Заліської волости.[6]
М. Грушевський стверджував, що подільським старостою був батько, а воєводою — син, теж Грицько[7] (у польських джерелах також Jan).
Був похований у Домініканському костелі Львова разом із дружиною Кларою. Діти:
- Грицько — львівський каштелян,
- Іван,
- Дмитро,
- Сигізмунд з Хотіня[8] і Войнилова — львівський хорунжий.
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski — S. 42.
- ↑ а б Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 236.
- ↑ а б С. 75 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] — С. 42.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. ІV. — С. 177.
- ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі [Архівовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.] — С. 41.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 246.
- ↑ існують кілька варіантів назви села у польсько і латиномовних джерелах
- Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 41—42. — ISSN 0130-5247.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 42—43. (пол.)
- Kiryk F. Kierdej Jan (Hryćko) z Pomorzan (zm.1462) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966. — T. XII/3, zeszyt 54. — 305—480 s. — S. 423—424. (пол.)