Гуморески (Дворжак)
| Гуморески | ||||
|---|---|---|---|---|
| Композитор | Антонін Леопольд Дворжак | |||
| Каталог | B. 187 | |||
| Видано | 1894 | |||
| Інструментування | фортепіано | |||
| | ||||
Гуморески (чеськ. Humoresky), ор. 101 (B. 187) — цикл п'єс для фортепіано чеського композитора Антоніна Дворжака, написаний влітку 1894 року.
Історія[ред. | ред. код]
Під час свого перебування в США, коли Дворжак був директором консерваторії у Нью-йорку (1892–1895), композитор занотував багато цікавих музичних тем. Він використав деякі з них в таких композиціях, як симфонія «Новий світ», Струнний квартет №12, квінтет Es-dur й у Сонатині для скрипки, але деякі теми залишилися невикористаними.
У 1894 році Дворжак провів літо з родиною в Чехії, у Пршибрамі. Під час цієї відпустки Дворжак повернувся до роботи над матеріалом й створювати новий цикл коротких фортепіанних п’єс. 19 липня 1894 року Дворжак написав першу гумореску сі-мажор, яка тепер шоста в циклі. Проте невдовзі композитор почав створювати партитури до творів, які планувалося опублікувати. Партитура була завершена 27 серпня 1894 року.
Цикл отримав назву «Гуморески» незадовго до того, як Дворжак надіслав партитуру своєму німецькому видавцю Фріцу Зімроку. Збірка вийшла у видавництві Simrock восени 1894 року.
На думку американського музичного критика Девіда Гурвіца сьома гумореска певно найвідоміший невеликий твір для фортепіано після «Для Елізи» Бетховена[1].
Структура[ред. | ред. код]
Цикл складається з восьми частин:
- Vivace (мі-бемоль мінор)
- Поко анданте (сі мажор)
- Poco andante e molto cantabile (ля-бемоль мажор)
- Поко анданте (фа мажор)
- Vivace (ля мінор)
- Poco allegretto (сі мажор)
- Poco lento e grazioso (соль-бемоль мажор)
- Poco andante — Vivace — Meno mosso, quasi Tempo I (сі-бемоль мінор)
Записи[ред. | ред. код]
- Міша Елман[2] та Фріц Крейслер[3] записали кожен свою власну обробку гуморески № 7 для скрипки та фортепіано в 1910 році. Обидва були випущені на Victor Records: каталожні номери 74163[4] та 74180[5] відповідно.
- Ісаак Стерн і Мілтон Катімс записали власну обробку гуморески № 7 для скрипки з оркестром у 1965 і 1973 роках.
- Джек Вайт записав пісню за мотивами твору для свого альбому Boarding House Reach у 2018 році. Тексти був написаний горезвісним гангстером Аль Капоне під час ув'язнення в Алькатрасі в 1920-х роках[6]. Вайт придбав оригінальний рукопис, написаний Капоне, на аукціоні в 2017 році[7].
- Концерт Dvořák in Prague: A Celebration, випущений Sony на компакт-диску в 1994 році та Kultur на DVD у 2007 році, включає виконання Гуморески № 1 Рудольфом Фіркушним та виконання Гуморески № 7 у версії, аранжованій Оскаром Моравецом для Іцхака Перлмана (скрипка), Йо-Йо Ма (віолончель) і Бостонського симфонічного оркестра під керівництвом Сейдзі Одзава[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hurwitz, David (2005). Dvořák: Romantic Music's Most Versatile Genius. Hal Leonard Corporation. с. 112. ISBN 978-1-57467-107-0.
- ↑ Creighton, James (1974). Discopaedia of the Violin, 1889–1971. Toronto: University of Toronto Press. с. 169. ISBN 0-8020-1810-6.
- ↑ Creighton, 1974, с. 399.
- ↑ 78 Record: Mischa Elman - Humoresque (1910) (англ.), процитовано 16 листопада 2023
- ↑ 78 Record: Fritz Kreisler - Humoresque (1910) (англ.), процитовано 16 листопада 2023
- ↑ Cornell, Jeff CornellJeff (12 березня 2018). Jack White Covers Legendary Gangster Al Capone on New Album. Loudwire (англ.). Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Hiatt, Brian (12 березня 2018). Can Jack White Change His Stripes?. Rolling Stone (амер.). Процитовано 16 листопада 2023.
- ↑ Dvorák In Prague: A Celebration | Yo-Yo Ma. www.yo-yoma.com. Процитовано 16 листопада 2023.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Dvořák, Antonin. Humoresky. Critical Edition. (score) Prague: Bärenreiter Editio Supraphon, 1955. H 1274.
|
