Гур'євськ (Калінінградська область)
| місто Гур'євськ | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Калінінградська область | |||
| Муніципальний район | Гур'євський міський округ | |||
| Поселення | Гур'євське міське поселення | |||
| Код ЗКАТУ: | 27209501000[1] | |||
| Код ЗКТМО: | 27707000001 | |||
| Основні дані | ||||
| Населення | 14 195 осіб (2015 рік) | |||
| Площа | 10 км² | |||
| Поштові індекси | 238300 | |||
| Телефонний код | +7 40151 | |||
| Географічні координати: | 54°46′00″ пн. ш. 20°36′00″ сх. д. / 54.7666666666947747899030219° пн. ш. 20.600000000027780089340013° сх. д.Координати: 54°46′00″ пн. ш. 20°36′00″ сх. д. / 54.7666666666947747899030219° пн. ш. 20.600000000027780089340013° сх. д. | |||
| Часовий пояс | UTC+2 | |||
| Вебсторінка | gurievsk.gov39.ru | |||
| Мапа | ||||
  Гур'євськ  Гур'євськ | ||||
|
| ||||
| | ||||
.png)
Гур'євськ (рос. Гурьевск) — місто в Російській Федерації, у Калінінградській області, Гур'євському міськоум окрузі. Входить до складу Гур'євського міського поселення. Населення — 14 195 осіб (2015 рік). До 1945 року було німецьким прусським містом Нойга́узен (нім. Neuhausen). Відоме під цією назвою з 1262 року. Виникло на базі тевтонського Нойгаузенського замку. Входило до складу держави Тевтонського ордену (1262—1525), Прусського герцогства (1525—1701) і королівства (1701—1871). У 1871—1918 роках адміністративно належало до Східнопрусської провінції Німецької імперії. У часи Веймарської республіки (1918—1933) та Нацистської Німеччини (1933—1945) так само належало до східнопрусських міст. Під час Другої Світової війни окуповане радянськими військами в ході Східно-Прусської операції (28 січня 1945). За рішенням Потсдамської конференції приєднане до СРСР (РСФСР) разом із більшою частиною Східної Пруссії. 1946 року перейменоване на Гур'євськ на честь російського генерал-майора Степана Гур'єва, убитого німецькими захисниками Піллау в ході Східно-Прусської операції. Після розвалу СРСР (1991) перебуває у складі Російської федерації. За радянсько-російського панування зазнало сильної москвинізації.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Руїни Нойгаузенського замку, перетвореного на базу механізації -
Нойгаузенська лютеранська церква, перетворена на московську -
Московська Вознесенська церква -
Вулиця Леніна -
Пам'ятник Гур'єву
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Daniel Heinrich Arnoldt: Kurzgefaßte Nachrichten von allen seit der Reformation an den lutherischen Kirchen in Ostpreußen gestandnen Predigern. Königsberg 1777, S. 36–38. [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Leopold Krug: Die Preussische Monarchie; topographisch, statistisch und wirthschaftlich dargestellt. Nach amtlichen Quellen. Teil I: Provinz Preussen. Berlin 1833, S. 60, Ziffer 18, [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] und S. 67, Ziffer 31. [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Karl Emil Gebauer: Kunde des Samlandes oder Geschichte und topographisch-statistisches Bild der ostpreußischen Landschaft Samland. Königsberg 1844, S. 97–99, Ziffer 14. [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- G. Gerullis: Die altpreußischen Ortsnamen. Berlin, Leipzig 1922
- Hans Heinz Diehlmann: Die Türkensteuer im Herzugtum Preußen 1540, Band 1 Fischhausen- Schaaken- Neuhausen- Labiau. Verein für Familienforschung in Ost- und Westpreußen, Hamburg 1998
- Mikkels Klussis: Deutsch-Prußisches Grundwörterbuch. Institut Européen des Minorités Ethniques Dispersées mit Unterstützung des deutsch-prußischen Vereins Tolkemita, Vilnius 1999