Гуштин
| село Гуштин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Скала-Подільська селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 589 |
| Територія | 2.283 км² |
| Густота населення | 257.99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48714 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°53′42″ пн. ш. 26°07′45″ сх. д. / 48.89500° пн. ш. 26.12917° сх. д.Координати: 48°53′42″ пн. ш. 26°07′45″ сх. д. / 48.89500° пн. ш. 26.12917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 273 м |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48720, Тернопільська область, Чортківський район, смт Скала-Подільська, вул Франка Івана, буд 2-Е |
| Карта | |
  Гуштин | |
 Гуштин | |
| Мапа | |
 | |
| | |
.jpg)
Гушти́н — село в Україні, у Скала-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на сході району. До 2015 центр Гуштинської сільської ради.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Скала-Подільської селищної громади.
Населення — 548 осіб (2003).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 360 км від Києва, 82 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Гуштин розташований у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
| Клімат Гуштина | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,4 | 0,2 | 5,3 | 13,8 | 19,7 | 22,8 | 24,0 | 23,4 | 19,4 | 13,2 | 6,0 | 1,0 | 12 |
| Середня температура, °C | −4,7 | −3,2 | 1,3 | 8,5 | 14,1 | 17,4 | 18,8 | 18,0 | 14,2 | 8,6 | 2,9 | −1,9 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −8 | −6,6 | −2,7 | 3,3 | 8,6 | 12,1 | 13,6 | 12,6 | 9,0 | 4,0 | −0,1 | −4,7 | 3 |
| Норма опадів, мм | 33 | 32 | 32 | 53 | 74 | 100 | 100 | 65 | 54 | 35 | 35 | 38 | 651 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Село було засноване на землях села Бурдяківці на самому початку XVII ст. Місцевість, де виникло село називалося Калинє, або Кустиня[1]. Вперше село згадується в грамоті короля Сигізмунда ІІІ 15 вересня 1604 р., якою дозволяв скальському старості Янові Гербурту передати згадане село скальському підстарості Мельхіору Ґроту[2].
В 1629 р. в селі було 38 будинків ("димів")[3].
Під час повстання Хмельницького 1648 р. село було повністю знищене, що зафіксовано в люстрації 1665 р.:
Власником того села є його милість пан Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В тому селі немає жодного підданого вже кільканадцять років через неприятелів Корони - опришків та левентів[4].
Діяли товариства «Просвіта», «Сільський господар», «Луг», «Сокіл».
Похмурого вечора 5 грудня 1917 року в лісі поблизу села відбулась таємна нарада Українських Січових Стрільців, на якій головував її організатор — сотник Дмитро Вітовський. У ній брали участь 12—15 старшин, які обговорювали два проекти майбутніх дій: Дмитра Паліїва (вважав, що УСС не повинні залишатися на стороні Австрії) і поручника Ілька Цьокана[5].
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[6][7]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[8].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1934, дерев'яна; 2014, мурована; УГКЦ).
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці -
Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 599 осіб, з яких 269 чоловіків та 330 жінок[9].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 585 осіб[10].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,15 % |
| російська | 0,85 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У 1993 встановлені хрести на честь скасування панщини та на честь проголошення незалежності України.
Насипано курган слави.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють ЗОШ 1-2 ступенів, Будинок культури, бібліотека.
Постаті[ред. | ред. код]
- Боднар Руслан Ярославович (1982—2024) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Крикун, Микола (2011). Кількість і структура поселень Подільського воєводства в 1 пол. XVII ст. // Подільське воєводство у XV-XVIII століттях. Львів. с. 201.
- ↑ AGAD. - MK. - Sygn.148. - f.341v
- ↑ Крикун, Микола (2015). Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. Львів: Видавництво Українського католицького університету. с. 136.
- ↑ AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – k.363v
- ↑ Легіоновий приказ ч. 8 Лосяч, дня 8 січня 1918… // Наш край в роки І світової війни. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 листопада 2015.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579. — 1064 с.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література[ред. | ред. код]
- М. Котик, В. Лашта. Гуштин // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 444. — ISBN 966-528-197-6.
- Gusztyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 915. (пол.) — S. 915. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | У Вікісловнику є сторінка Гуштин. |
- Замки і Храми України [Архівовано 23 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- «Гуштин зібрався дружною громадою»
| ||||||||