Даргинці

Даргинці
Кількість700 000 осіб
Ареал

Росія Росія:
  589 386 (пер. 2010)[1],
  510 156 (пер. 2002)[2]

Киргизстан Киргизстан:
   2 704 (1999)[4]
Україна Україна:
  1 610 (2001 р.)[5]
Казахстан Казахстан:
   790 (2009 р.)[6]

Білорусь Білорусь:
   88 (2009 р.)[7]
Близькі доаварці, кубачинці, кайтаги
Входить доDagestan peopled
Мовадаргінська мова
Релігіясуннітський іслам
Розселення даргинців у Дагестані за переписом 2002 року

Даргинці (самоназва — дарганте) — другий за чисельністю народ Дагестану. Розмовляють даргинською мовою[8]. Основні заняття: землеробство, тваринництво, садівництво, частина даргинців працює на промислових підприємствах[8]. На основі багатої усної народної творчості розвинулася література даргинців. Здавна відома майстерність ювелірів селища Кубачі[8].

Релігія — сунітський іслам.

Чисельність

[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності даргинців з 1926 р[9].

  • 1926 — 108 963 (міських жителів — 0,9 %)
  • 1939 — 152 010 (міських жителів — 5,2 %)
  • 1959 — 152 563
  • 1970 — 224 172
  • 1979 — 280 444
  • 1989 — 353 348
  • 2002 — 510 156
  • 2010 — 589 386 (міських жителів — 38,4 %)

Розселення

[ред. | ред. код]

Загальна чисельність даргинців бл. 600 тис. осіб, в тому числі у Росії — 589 386 (2010), Киргизстані — 2 704 (1999), Україні — 1 610 (2001).

Чисельність даргинців у регіонах РФ за переписом 2010 р.

Антропологічний тип

[ред. | ред. код]

Доволі примітним є той факт, що, згідно з польовими дослідженнями фон Еркерта, саме на просторі (території) між дідойцями і осетинами в великій кількості (у порівнянні з іншими кавказцями) фіксуються такі ознаки як долихокефалія — високий зріст, світле волосся, шкіра і очі, які характеризують германський тип.

У даргинців, що живуть на північному сході Дагестану, треба відзначити деяку кореляцію, зазначених вище ознак, при переміщенні з півночі на південь.

Отже, серед 33-х кайтагців (виключаючи представників Маджаліс і Кала-Корейша) переважає долихокефалія, так званого, германського типу. 72 даргинцев-акушінца мають той самий тип — германський.

На додачу слід зазначити, що долихокефільність відносно зростає в Цудахарі та Харбуку. У Цудахарі також значно частіше зустрічається сірий колір очей (7 з 10-ти). Тут германський тип виражений найяскравіше.[10] [11]

Основні райони проживання даргинців у Дагестані за даними перепису 2010[12]

[ред. | ред. код]
Назва району Населення району % даргинців
Дахадаєвський район 36 709 99,0 %
Сергокалинський район 27 133 98,9 %
Акушинський район 53 558 96,0 %
Кайтазький район 31 368 90,1 %
Левашинський район 70 704 76,5 %
Ізбербаш 55 646 64,9 %
Каякентський район 54 089 42,3 %
Карабудахкентський район 73 016 32,3 %
Тарумовський район 31 683 23,5 %
Южно-Сухокумськ 10 035 21,1 %
Каспійськ 100 129 20,7 %
Кізлярський район 67 287 19,5 %
Махачкала (м/о) 696 885 15,3 %
Кизляр (м/о) 51 707 14,4 %
Буйнакський район 73 402 13,4 %
Кумторкалинський район 24 848 8,4 %
Ногайський район 22 472 8,1 %
Дербентський район 99 054 7,9 %
Дагестанські Огні 27923 6,6 %
Буйнакськ 62 623 6,3 %
Бабаюртівський район 45 701 6,1 %
Агульський район 11 204 5,9 %
Дербент 119 200 5,6 %
Хасавюртівський район 141 232 5,4 %
Хасавюрт 131 187 4,1 %
Гунібський район 25 303 2,5 %
Кизилюрт (м/о) 43 421 2,3 %
Лакський район 12 161 2,0 %
Дагестан 2 910 249 17,0 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. а б в г д е ж Всероссийская перепись населения 2002 года [Архівовано 2009-10-26 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Мосстат: Приложения к итогам ВПН 2010 года в городе Москве [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]: Приложение 5. Национальный состав населения по г. Москва[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  4. В. Хауг. Демографические тенденции, формирование наций и межэтнические отношения в Киргизии. «Демоскоп». Архів оригіналу за 30 вересня 2012. Процитовано 10 квітня 2013. (рос.)
  5. Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку. Государственный комитет статистики Украины. Архів &n_page=2 оригіналу за 7 березня 2012. Процитовано 10 квітня 2013. (рос.)
  6. Агентство Республики Казахстан по статистике. Перепись 2009. [Архівовано 1 травня 2012 у Wayback Machine.] (Национальный состав населения.rar) (рос.)
  7. Перепись населения Республики Беларусь 2009 года. НАСЕЛЕНИЕ ПО НАЦИОНАЛЬНОСТИ И РОДНОМУ ЯЗЫКУ (PDF). belstat.gov.by. Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2012. Процитовано 10 квітня 2013. (рос.)
  8. а б в Даргинці [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  9. Институт демографии Национального исследовательского университета «Высшая школа экономики» [Архівовано 30 вересня 2001 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Г. Л. Сера, «Огляд етносів Кавказу» (1920)
  11. Г. Л. Сера, G.L. Sera, «I movimenti etnici nel Caucaso», in Monitore zoologico italiano, Firenze, 1920, Vol. XXXI, pp. 178-9.
  12. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов Республики Дагестан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)