Двірківщина

село Двірківщина
Герб Двірківщини	Прапор Двірківщини
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бориспільський район
Громада	Яготинська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32040210080080749
Основні дані
Засноване	1684
Населення	390
Площа	0,5 км²
Густота населення	780 осіб/км²
Поштовий індекс	07740
Телефонний код	+380 4575
Географічні дані
Географічні координати	50°15′17″ пн. ш. 31°52′37″ сх. д. / 50.25472° пн. ш. 31.87694° сх. д.Координати: 50°15′17″ пн. ш. 31°52′37″ сх. д. / 50.25472° пн. ш. 31.87694° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	133 м
Місцева влада
Адреса ради	07700, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Яготин, вул. Незалежності, 67
Карта
	Двірківщина
	Двірківщина
Мапа
	Двірківщина у Вікісховищі

Двіркі́вщина — село в Україні, у Яготинській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 390 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Райківщина ~ 12 км	Кайнари ~ 5 км	Божки ~ 3 км
Яготин ~ 9 км	Пн	Сулимівка ~ 8 км
	Зх Двірківщина Сх
	Пд
Воронівщина ~ 3 км	Фарбоване ~ 16 км	Черняхівка ~ 7 км

Історія[ред. | ред. код]

На місці сучасного села Двірківщина багатий козак Двірко заснував хутір у 1684 році^[1]. Хутір називався за іменем козака-засновника — Двірка, згодом хутір переріс у село, і село почало називатися Двірківщина.

Хутір є на мапі 1868 року як х. Дворків.^[2]

У 1911 році на хуторі Двірківщина жило 108 людей (53 чоловічої та 55 жіночої статі)^[3]

1912 році на у Двірківщині відкрито початкову школу, яка існувала до 1989 року^[4]. Приміщення першої школи збереглося дотепер.

У 1989 році школу реорганізували у восьмирічну і в 1990 році було збудоване нове приміщення середньої школи, у якій навчаються учні із сіл Двірківщина, Воронівщина, село Кайнари та селище Черняхівське.

У Двірківщині і у сусідніх селах, а також у м. Яготин проживають нащадки козаків Яготинської сотні (Дикий, Калита, Розум, Ройко, Рубан, Непорожній, Настенко, Двірко та чимало інших) Переяславського полку.

Окремі роди козаків Яготинської сотні досліджували науковці-українознавці Кривошея В. В., Кривошея І. І.^[5].

Село постраждало від колективізації та Голодомору - геноциду радянського уряду проти української нації. На початку 1930-х років входило до складу Пирятинського району Полтавської області. Встановлено 35 імен померлих від голоду односельців, які поховані на місцевому кладовищі. Документального підтвердження про занесення села на «чорну дошку» немає^[6].

Герб[ред. | ред. код]

Опис герба^[7]:

Щит розсічено і пересічено, у першому червоному чверть полі перехрещені дві срібні козацькі шаблі, над якими – золотий лицарський хрест. Козацькі шаблі й хрест – згадка про козака Двірка, засновника хутора Двірківщина. У другому золотому чверть полі – чорний крокуючий ворон із піднятими крилами у червоному озброєнні. Ворон – символ хутора Воронівщина, символ життєвої мудрості та довголіття. У другому золотому чверть полі – чорні розірвані кайдани. У четвертому червоному чверть полі – увінчана золотим лицарським хрестом срібна підкова. Підкова з хрестом – елемент герба козацького старшини Черняхівського, засновника хутора Черняхівка.

Щит накладено на бароковий картуш, що увінчаний золотою хлібною короною^[8].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Пономаренко Сергій Іванович — український військовий, Герой України, учасник російсько-української війни.
Бойко Іван^{[уточнити]}
Шевченко Андрій Миколайович — український футболіст, виступав за київське «Динамо», «Мілан» та лондонський «Челсі», колишній головний тренер збірної України з футболу.

Див. також[ред. | ред. код]

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Село Шеви. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 31 серпня 2016.
↑ Трехверстовка Киевской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 12 жовтня 2021.
↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 264 з 562.
↑ Історія школи. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
↑ Кривошея В. В., Кривошея І. І. НАРИСИ ІСТОРІЇ КИЇВЩИНИ ПЕРІОДУ КОЗАЦТВА. ЯГОТИН КИЇВ «Стилос» 2002 р.
↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 1136
↑ О. В. Желіба. Історичні основи сучасного сільського герботворення в Лівобережній Україні на прикладі символів населених пунктів Яготинського району Київської області
↑ Ґречило А. Б. Основи системи української муніципальної геральдики // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. — 1995. — Березень. — С. 10–11.

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Село Шеви. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 31 серпня 2016.

[2] Трехверстовка Киевской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Процитовано 12 жовтня 2021.

[3] Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російська) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 264 з 562.

[4] Історія школи. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.

[5] Кривошея В. В., Кривошея І. І. НАРИСИ ІСТОРІЇ КИЇВЩИНИ ПЕРІОДУ КОЗАЦТВА. ЯГОТИН КИЇВ «Стилос» 2002 р.

[6] Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 1136

[7] О. В. Желіба. Історичні основи сучасного сільського герботворення в Лівобережній Україні на прикладі символів населених пунктів Яготинського району Київської області

[8] Ґречило А. Б. Основи системи української муніципальної геральдики // Знак. Вісник Українського геральдичного товариства. — 1995. — Березень. — С. 10–11.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]