Денні Гей

Денні Гей
Особисті дані
Народження	15 травня 1975(1975-05-15) (49 років)
	Окленд, Нова Зеландія
Зріст	191 см
Громадянство	Нова Зеландія
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1995 «Вайтакере Юнайтед»  ? (?) 1996–1998 «Сентрал Юнайтед»  ? (?) 1998–1999 «Перт Глорі» 24 (1) 1999–2002 «Лідс Юнайтед» 4 (0) 2002–2004 «Волсолл» 45 (0) 2004–2006 «Нью-Зіленд Найтс» 16 (1) 2006 «Перт Глорі» 3 (0) 2006–2009 «Вайтакере Юнайтед» 33 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1996–2007 Нова Зеландія 31 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2015–2018 Нова Зеландія U-17 2017–2019 «Істерн Сабарбс» 2019– Нова Зеландія
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Денні Гей (англ. Danny Hay, нар. 15 травня 1975, Окленд) — новозеландський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб збірної Нової Зеландії.

Виступав, зокрема, за клуб «Лідс Юнайтед», а також національну збірну Нової Зеландії.

Свою кар'єру футболіста розпочав у команді «Вайтакере Юнайтед», з якою став чемпіоном Нової Зеландії в 1995 році^[1]. У 1996 році перейшов до «Сентрал Юнайтед», з яким вийшов у серію плей-оф однак у півфіналі клуб поступився його колишньому клубу «Вайтакере Юнайтед».

У 1997 році Денні перебрався в Австралію у клуб «Перт Глорі» за який відіграв за 2 сезони 42 гри і забив 2 голи у австралійській Національній футбольній лізі^[2]. При цьому у 1998 та 1999 роках Гей був визнаний найкращим гравцем клубу.

Влітку 1999 року Гей перейшов в «Лідс Юнайтед», ставши першим новозеландцем, який отримав контракт клубу англійської Прем'єр-ліги^[3]. Втім у сезоні 1999/00 Денні виступав у чемпіонаті резервістів^[4]. В результаті Гей дебютував у основному складі тільки 13 вересня 2000 року в матчі Ліги чемпіонів проти «Барселони», вийшовши на заміну на 89 хвилині замість Лукаса Радебе.^[5]. Завдяки цьому Гей став лише другим новозеландцем після легендарного Вінтона Руфера, що зіграв у найпрестижнішому європейському турнірі. В Прем'єр-лізі дебютував 30 вересня 2000 року в матчі проти «Тоттенгем Готспур»^[6][7]. Втім через травми Денні не зумів закріпитись в команді^[8] і всього за клуб провів 4 гри в АПЛ і по одній грі в Лізі чемпіонів і Кубку ліги, тому у травні 2002 року покинув команду по завершенню контракту^[8].

Сезон 2002/03 Гей провів у складі «Волсолла»^[9] в Першому дивізіоні (другий щабель англійського футболу), провівши у складі команди за півтора роки 45 матчів у чемпіонаті^[8][10].

На початку 2004 року Гей повернувся в Нову Зеландію, де взяв участь в останньому сезоні австралійської Національної футбольної ліги^[11] у складі клубу «Футбол Кінгз»^[12]. Пізніше клуб був переформований в «Нью-Зіленд Найтс» для участі в А-лізі, а Гей був призначений першим капітаном клубу^[13]. Перший сезон для клубу закінчився невдало і Денні перебрався в австралійський клуб «Перт Глорі»^[14], однак у його складі закріпитись не зміг.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Вайтакере Юнайтед», за яку виступав протягом 2006—2009 років і був капітаном. За цей час ставав чемпіоном країни^[15] і двічі переможцем Ліги чемпіонів ОФК.

29 вересня 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нової Зеландії в товариській грі проти Оману під час турне збірної по Оману, Саудівській Аравії, Катару та Лівану^[16].

Перший гол за збірну Гей забив у матчі проти Фіджі в півфіналі Кубка націй ОФК 1998 року в Австралії^[17]. Цей гол став єдиним у матчі і допоміг новозеландцям вийти до фіналу проти Австралії, обігравши яку новозеландці стали чемпіонами Океанії.

Згодом у складі збірної був учасником Кубка конфедерацій 2003 року у Франції. Денні зіграв у двох із трьох матчах — проти Колумбії та Франції, але його команда програла всі три гри і не вийшла з групи.

У 2006 році Гей був призначений капітаном збірної Нової Зеландії, але вже наступного року вирішив завершити кар'єру у збірній. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 31 матч, забивши 2 голи^[18].

Розпочав тренерську кар'єру тренуючи команду коледжу в Окленді, з якою вигравав національний чемпіонат середніх шкіл у 2011,^[19] 2014^[20] та 2016^[21] роках.

Був головним тренером юнацької збірної Нової Зеландії до 17 років з якою виграв юнацький чемпіонат ОФК 2017 року^[22], а також керував командою на юнацьких чемпіонатах світу 2015 та 2017 років^[23], на першому з яких дійшов до 1/8 фіналу^[24], але другого разу не зумів повторити успіх, не вийшовши з групи.

Паралельно з 2017 року Гей тренував «Істерн Сабарбс»^[25], з яким став чемпіоном Нової Зеландії у сезоні 2018/19^[26].

26 серпня 2019 року був призначений головним тренером збірної Нової Зеландії^[27], ставши лише другою в історії людиною, що був і капітаном і головним тренером цієї збірної. До цього це вдавалось лише Рікі Герберту^[28]. У першій грі Гея Нова Зеландія програла 1:3 у товариському матчі проти Ірландії^[29].

• Чемпіон новозеландської Національної футбольної ліги (1): 1995
• Чемпіон Прем'єршипу Нової Зеландії: 2007/08
• Володар Кубка націй ОФК: 1998
• Переможець Ліги чемпіонів ОФК (2): 2007, 2007–08

• Переможець юнацького чемпіонату ОФК: 2017
• Чемпіон Прем'єршипу Нової Зеландії: 2018/19

• Денні Гей на сайті ФІФА (англ.)

• Денні Гей на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Денні Гей на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)