Державна влада Ірландії
| Державна влада Ірландії | |
 Державна влада Ірландії у Вікісховищі |
Політична структура Ірландії — парламентська унітарна і демократична республіка. Є державою-членом Європейського Союзу. Основа політичного устрою країни — Конституція Ірландії, яка була прийнята на загальному референдумі 29 грудня 1937 року.
Глава держави — Президент (ірл. Uachtarán na hÉireann Формально Президент є однією з трьох частин Ірландського парламенту, який також включає Дойл Ерен (нижня палата) і Шенад Ерен (верхня палата). На відміну від більшості парламентських держав, Президент навіть не є номінальним главою виконавчої влади. Виконавча влада покладається на Уряд. Однак, він має інформувати Президента про свої рішення з питань внутрішньої і зовнішньої політики Ірландії. Повноваження Президента чітко прописані в Конституції Ірландії, а деякі свої повноваження він здійснює після обов'язкових консультацій з Урядом.
У більшості випадків Президентську комісію називають колегіальним віце-президентом, з причини відсутності в Ірландії поста Віце-президента. Якщо з якої-небудь причини Президент не в змозі виконувати свої функції або якщо посада Президента є вакантною, то обов'язки Президента виконуються Президентської комісією.
Президентом може стати будь-який громадянин Ірландії, що досяг 35-річного віку. Він обирається таємним голосуванням строком на 7 років. Кандидат, може бути, висунутий на пост Президента від не менше ніж 20 членів Парламенту або не менше ніж 4 радами міст або графств. Крім того, чинний або колишній президент Ірландії, який відпрацював один термін, має право самостійно балотуватися на другий термін. У разі, якщо є тільки один кандидат, вибори не проводяться і він автоматично вступає на посаду.
Виконавчу владу в країні здійснює уряд, який складається щонайбільше з 15 членів Кабінету міністрів, включаючи Прем'єр-міністра (ірл. Taoiseach і Заступника Прем'єр-міністра (ірл. Tánaiste Прем'єр-міністр призначається Президентом за пропозицією нижньої плати парламенту. Кабінет міністрів формується Прем'єр-міністром самостійно, обрані ним міністри приступають до виконання своїх повноважень після схвалення їх кандидатур Дойл Ерен і призначення їх Президентом. Палата представників може оголосити вотум недовіри Уряду, тоді Прем'єр-міністр подає у відставку, або просить Президента оголосити про розпуск Дойл Ерен, після чого проходять вибори до нижньої палати парламенту.
Стаття 15 Конституції Ірландії проголосила ірл. Oireachtas як національний парламент Ірландії[1]. Національний парламент складається з Президента Ірландії і двох обраних палат: Dáil Éireann (Палата представників) і Seanad Éireann (Сенат). Палата представників на сьогоднішній день є домінуючою палатою законодавчої влади, тому що Конституцією на неї покладено широке коло повноважень. Вона складається з 166 депутатів, які називаються в Ірландії Тахте Дойле[en] або, частіше, ТД (ірл. Teachta Dála). Сенат є в значній мірі консультативним органом. Він складається з 60 членів, званих сенаторами. Президент може накласти вето на законопроєкти прийняті парламентом, а також може направити їх до Верховного суду Ірландії за визнанням їх невідповідними Конституції[2] .
Судова система в Ірландії побудована на загальному праві[3] і входить до англо-американської правової системи. Судова система складається з Верховного суду, Високого суду та інших нижчих судів. Судді призначаються Президентом після їх номінації на посаду судді Урядом. Вони можуть бути відсторонені від посади лише за поведінку, що паплюжить честь і гідність судді або через свою недієздатність. Втім, навіть у такому випадку потрібен дозвіл обох палат Парламенту. Найвищою інстанцією в Ірландії є апеляційна колегія Верховного суду, яка складається з головного судді, семи суддів, і за посадою, також, до колегії входить Голова Верховного суду. Верховний суд рідко розглядає справи в повному складі і, як правило, справи розглядаються в колегіях з трьох, п'яти або семи суддів.
Сучасна зовнішня політика Ірландії багато в чому обумовлена її членством в Європейському союзі, хоча двосторонні відносини з Сполученими Штатами Америки та Сполученим Королівством також мають важливе значення для країни. Ірландія прагне до незалежності у зовнішній політиці, тому не є членом НАТО і проводить політику військового нейтралітету, хоча при цьому з 1958 року її війська беруть участь у миротворчих операціях ООН[4] .
Ірландія стала членом ООН в 1955 році[5]. Республіка також є членом Банку міжнародних розрахунків, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Ради Велика Британія - Ірландія[en], Ради Європи, Селтік Ліга[en], Європейського Союзу, Європейської економічної комісії ООН, Економічного і валютного союзу Європейського союзу, Європейського космічного агентства, ФАО, МАГАТЕ та ін.
- ↑ Конституция Ирландии. Официальный сайт Конституционного суда Республики Армения. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ История Парламента Ирландии. Официальный сайт Парламента Ирландии. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ Правовая система Республики Ирландия. Российское законодательство и Комментарии. 2007. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 26 липня 2021.
- ↑ Кофи Аннан поблагодарил Ирландию за участие в миротворческих операциях ООН в Африке. Центр новостей ООН. 15 октября 2004.
- ↑ Рост численности членов ООН с 1945 года. Официальный сайт ООН. Архів оригіналу за 2 жовтня 2009. Процитовано 26 липня 2021.
 Ірландія в темах | ||
|---|---|---|
| Географія |  | |
| Демографія | ||
| Державний устрій | ||
| Економіка | ||
| Соціальна система | ||
| Культура | Азартні ігри • Ірландська мова • Мистецтво • Література • Архітектура • Освіта • Музика • Кухня • Спорт • Свята • ЗМІ • Світова спадщина | |
| Релігія | ||
| Інші теми | ||
| Незалежні держави | [[{{{1}}} Австрії|Австрія]] • [[{{{1}}} Азербайджану|Азербайджан]]² • [[{{{1}}} Албанії|Албанія]] • [[{{{1}}} Андорри|Андорра]] • [[{{{1}}} Бельгії|Бельгія]] • [[{{{1}}} Білорусі|Білорусь]] • [[{{{1}}} Болгарії|Болгарія]] • [[{{{1}}} Боснії і Герцеговини|Боснія і Герцеговина]] • [[{{{1}}} Ватикану|Ватикан]] • [[{{{1}}} Великої Британії|Велика Британія]] • [[{{{1}}} Вірменії|Вірменія]]² • [[{{{1}}} Греції|Греція]] • [[{{{1}}} Грузії|Грузія]]² • [[{{{1}}} Данії|Данія]] • [[{{{1}}} Естонії|Естонія]] • [[{{{1}}} Ірландії|Ірландія]] • [[{{{1}}} Ісландії|Ісландія]] • [[{{{1}}} Іспанії|Іспанія]]¹ • [[{{{1}}} Італії|Італія]] • [[{{{1}}} Казахстану|Казахстан]]² • [[{{{1}}} Кіпру|Кіпр]]² • [[{{{1}}} Латвії|Латвія]] • [[{{{1}}} Литви|Литва]] • [[{{{1}}} Ліхтенштейну|Ліхтенштейн]] • [[{{{1}}} Люксембургу|Люксембург]] • [[{{{1}}} Мальти|Мальта]] • [[{{{1}}} Молдови|Молдова]] • [[{{{1}}} Монако|Монако]] • [[{{{1}}} Нідерландів|Нідерланди]] • [[{{{1}}} Німеччини|Німеччина]] • [[{{{1}}} Норвегії|Норвегія]] • [[{{{1}}} Північної Македонії|Північна Македонія]] • [[{{{1}}} Польщі|Польща]] • [[{{{1}}} Португалії|Португалія]] • [[{{{1}}} Росії|Росія]]² • [[{{{1}}} Румунії|Румунія]] • [[{{{1}}} Сан-Марино|Сан-Марино]] • [[{{{1}}} Сербії|Сербія]] • [[{{{1}}} Словаччини|Словаччина]] • [[{{{1}}} Словенії|Словенія]] • [[{{{1}}} Туреччини|Туреччина]]² • [[{{{1}}} Угорщини|Угорщина]] • [[{{{1}}} України|Україна]] • [[{{{1}}} Фінляндії|Фінляндія]] • [[{{{1}}} Франції|Франція]] • [[{{{1}}} Хорватії|Хорватія]] • [[{{{1}}} Чехії|Чехія]] • [[{{{1}}} Чорногорії|Чорногорія]] • [[{{{1}}} Швейцарії|Швейцарія]] • [[{{{1}}} Швеції|Швеція]] |  |
|---|---|---|
| Невизнані і частково визнані держави | [[{{{1}}} Республіки Абхазія|Республіка Абхазія]]²³ • [[{{{1}}} Республіки Косово|Республіка Косово]]³ • [[{{{1}}} Нагірно-Карабаської Республіки|Нагірно-Карабаська Республіка]]² • [[{{{1}}} Республіки Південна Осетія|Республіка Південна Осетія]]²³ • [[{{{1}}} Турецької Республіки Північного Кіпру|Турецька Республіка Північного Кіпру]]²³ • [[{{{1}}} Придністровської Молдавської Республіки|Придністровська Молдавська Республіка]] • [[{{{1}}} Чеченської Республіки Ічкерії|Чеченська Республіка Ічкерія]] | |
