Дмитрівка (Горлівський район)

село Дмитрівка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Горлівський район
Громада	Сніжнянська міська громада
Облікова картка	Дмитрівка
Основні дані
Населення	3370
Площа	110 км²
Густота населення	30.64 осіб/км²
Поштовий індекс	86262
Телефонний код	+380 6255
Географічні дані
Географічні координати	47°56′03″ пн. ш. 38°56′15″ сх. д. / 47.93417° пн. ш. 38.93750° сх. д.Координати: 47°56′03″ пн. ш. 38°56′15″ сх. д. / 47.93417° пн. ш. 38.93750° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	49 м
Водойми	р. Міус, Нагольна
Відстань до; обласного центру	99 км
Відстань до; районного центру	46,4 км
Найближча залізнична станція	Софіно-Брідська
Відстань до; залізничної станції	21,2 км
Місцева влада
Адреса ради	86262, с. Дмитрівка, вул. Центральна, 57
Сільський голова	Вердиш Володимир Григорович
Карта
	Дмитрівка
	Дмитрівка
Мапа
	Дмитрівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дмитрівка.

Дми́трівка — село Сніжнянської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 3370 осіб.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 46 км і проходить автошляхом Н21.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Дмитрівка перебуває на тимчасово окупованій території.

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1873 рік у слободі, центрі Дмитрівської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 4089 осіб, налічувалось 710 дворових господарства, 170 плугів, 559 коней, 694 пари волів, 2718 овець^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5952 осіб (2973 чоловічої статі та 2979 — жіночої), з яких всі — православної віри^[2].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Війна на сході України та Бої під Сніжним (2014)

Дмитрівка отримала сумну славу через незаконний перетин кордону російськими терористами. Так, на 26 травня 2014 року на кордоні з Україною, на відстані 10 км від території України знаходяться 40 Камазів російських найманців.^[3]

У червні 2014 року російські бойовики облаштували в селі фортифікацію та змогли міцно закріпитись в даному населеному пункті. За різними даними, тут вже знаходились від однієї до двох РТГр супротивника з бойовими машинами та артилерією. Мости були заміновані на випадок вдалого штурму українських військових. Також було відомо, що на оборону даного пункту були відправлені російські військові.^[4]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 3370 осіб, з них 91,72 % зазначили рідною українську мову, 8,13 % — російську, а 0,15 % — білоруську^[5].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 234)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-50. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ На кордоні з Росією зафіксували 40 вантажівок із озброєними бойовиками, Українська Правда. Архів оригіналу за 27 травня 2014. Процитовано 26 травня 2014.
↑ Serg Marco (11.02.2016). Изваринский котел. Петр и Мазепа. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 5 вересня 2016.
↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 липня 2014.