Добра (Україна)

село Добра
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Маньківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA71060150030095658
Облікова картка картка 
Основні дані
Перша згадка 17 століття
Населення 1074 (на 1 січня 2005)
Поштовий індекс 20142
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 48°57′47″ пн. ш. 30°07′57″ сх. д. / 48.96306° пн. ш. 30.13250° сх. д. / 48.96306; 30.13250Координати: 48°57′47″ пн. ш. 30°07′57″ сх. д. / 48.96306° пн. ш. 30.13250° сх. д. / 48.96306; 30.13250
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Відстань до
обласного центру
148,2 км[1]
Найближча залізнична станція Поташ
Відстань до
залізничної станції
15 км
Місцева влада
Адреса ради с. Добра
Сільський голова Баліцький Іван Вікторович
Карта
Добра. Карта розташування: Україна
Добра
Добра
Добра. Карта розташування: Черкаська область
Добра
Добра
Мапа
Мапа

CMNS: Добра у Вікісховищі

До́бра — село в Україні, у Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 20 км на захід від смт Маньківка, за 15 км від станції Поташ та за 4 км від автошляху М05. Населення становить 1 074 особи.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено сліди трипільської культури, два поселення епохи бронзи, чотирнадцять курганів. На теренах поселення знайдено також римські срібні монети.

Село відоме з 17 століття. Назва походить, за переказами, від смачної джерельної води в місцевих криницях. З селом пов'язані події з Коліївщиною, українською козаччиною.

У 1760 році закладена й освячена священиком Феодором Погорілецьким на новому місці церква Різдва Божої Матері, у 1768 році перейшла з унії до православ'я, тоді тут налічувалося 147 дворів, а 1783 року — 121 двір та 629 чоловіків і жінок.

У 1864 році Лаврентій Похилевич так занотував про це поселення:

Юго-восточная часть села Красноставки называется Доброе, что находится при реке Конеле и считается за особое село, хотя состоит в непрерывной связи с Красноставкой и составляет одно владельческое имение Флориана Рожицкого (латинского исповедания). Жителей обоего пола 1460; церковь Богородичная, деревянная, 5-го класса; земли имеет 44 десятины; построена 1725 года.

У 1905 році село Добра відносилося до Верхняцької волості, Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення було 3076 десятин; на той час у селі було 412 дворів.

До складу села Добра входить присілок Красноставка — колись окреме село.

15 липня 1941 року війська Вермахту підійшли до села: кілька днів тривали криваві бої за Добру, село переходило із рук у руки, аж доки в кінці місяця переважаючі сили гітлерівців не захопили поселення. У роки нациської окупації в селі проти загарбників мужньо виступила родина Пороховського — Василь Кирилович, дружина Уляна Савівна й син Микола, які загинули в нерівному поєдинку з гітлерівцями у своєму будинку. 624 жителі села брали участь і Другій світовій війні, 138 з них нагороджені урядовими нагородами, 258 загинули.

1952 — в селі встановлено пам'ятник на могилі воїнів, що відвоювували село, а 1968 року — обеліск Слави односельцям, які полягли в боях за Батьківщину.

Станом на 1972 рік в селі працював колгосп імені Горького, за яким було закріплено 3947,5 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3701,5 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали механічна і деревообробна майстерні, пилорама. Також в селі працювали середня і початкова школи, два клуби, дві бібліотеки з фондом 14,5 тисяч книг, два медичних пункти, пологовий будинок, дитячі ясла і садок відділення зв'язку, ощадна каса, шість магазинів.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,12%
російська 0,80%
інші/не вказали 0,08%

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Неокласичний садибний будинок Флоріана Рожицького та залишки садибного парку 19 ст. Пам'ятка архітектури.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися Герої Радянського Союзу:

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 348 с. ISBN 966-8201-26-4

Література[ред. | ред. код]

  • Жадько В. Маньківщина. Не забуваймо рідного порогу.-К.,2006.-С. 172—178.
  • Універсальна енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.276.
  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]