До мажор (C Major, C-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук до[1]. Гама до-мажор містить звуки:
до - ре - мі - фа - соль - ля - сі
C - D - E - F - G - A - B.
Паралельна тональність ля мінор, однойменний мінор — до мінор. До мажор не має жодного ключового знаку.
Найвідоміші твори, написані в цій тональності[ред. | ред. код]
- Дж. Палестрина — Меса папи Марчелло
- М. Дилецький — Воскресенський канон
- Й. С. Бах — прелюдія та фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- М. Березовський — Симфонія До мажор
- В. А. Моцарт — Симфонії №№ 35, 36, 41 «Юпітер»
Концерти для ф-но з оркестром №№ 2 13, 21, 25
Фортепіанні сонати №№ 1, 7, 10, 16 - Л. Бетховен — Симфонія № 1
Концерт для ф-но з оркестром № 1
Потрійний концерт для скрипки, віолончелі і фортепіано
Сонати для ф-но №№ 3, 29 - Ф. Ліст — Симфонічна поема «Прелюди»
- М. Равель — Болеро
- С. Прокоф'єв — Симфонія № 4
Концерт № 3 для ф-но з оркестром
Сонати для ф-но №№ 5,9 - П. І. Чайковський — Симфонія № 2
- Д. Шостакович — Симфонія № 7
Струнний квартет № 1
|
---|
| D♭ = C B# = C g# = a b♭ = a A# f♭ E# c♭ B# g♭ F# d♭ G# e# D# b# A# f# E# c# | У червоному просторі подані мажорні тональності, у зеленому — мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки. |
|