Дума про козака Голоту

«Дума про козака Голоту» — дума; основний образ думи — вірний син і захисник рідної землі — козак Голота.

У думі змальовано поєдинок, у якому козак Голота, людина смілива і відважна, перемагає татарина. Козак належить до запорізької черні, про що свідчить і його прізвисько, і його портрет, детально змальований в думі. Загалом, портрети відіграють в цій думі надзвичайно важливу роль. Вони є засобом характеристики героїв. Портрет татарина, теж докладно змальований, яскраво підкреслює риси зажерливого загарбника. Козак, по своїй суті людина миролюбна, що підкреслено в думі, але він сміливо виходить на поєдинок, бо основним обов'язком для себе вважає оборону Вітчизни.

Дума відбиває історичні події, що відбулися в другій половині XVI ст. — заселення козаками земель у гирлі Дунаю. Козак Голота — особа не історична, хоч дехто з дослідників безуспішно намагався довести, що образ Голоти історично достовірний, твердили ніби йдеться про Іллю Голоту — спільника й полковника Богдана Хмельницького, який здобував міста, ходив з козаками на Полісся й Литву з дорученням гетьмана і там у 1649 році при облозі Згола згинув від ворожого меча^[1].

Місце дії думи — «поле Килиїмське» — це не абстрактна назва, а цілком конкретна територія, що й досі носить цю назву — рум. Cîmpina Chiliei (тобто поле Килиїмське). Це степовий острів з висотами до 6 м над рівнем моря, витягнутий по лінії північ — південь на румунському боці Сулінського гирла Дунаю. На його північному кінці розташоване місто Стара Кілія (рум. Chilia Veche), саме та Кілія, що й існувала в часи створення думи, а не Кілія, що розташована на українському боці Дунаю. Острів вивищується над навколишньою Дельтою на кілька метрів, відрізняється від неї ґрунтом, рештками степової рослинності (ореться), на ньому досліджено ряд курганів ранньої бронзової доби.

Дума про козака Голоту є твором усної народної творчості, відповідно автора встановити неможливо. Текст був знайдений М. Возняком в рукописному збірнику Кондрацького, який зберігався в Краківській бібліотеці^[2]. В рукописі зазначено дата запису як 1693 р. М. Возняк вважав, що дума була записана до 1693 р. Інші записи були зроблені на Чернігівщині в 1844 р. В. Білозерським та пізніше М. Максимовичем у 1849. У 1854 р. був зроблений запис П. Кулішем від лірника А. Никоненка в Лубнах на Полтавщині. У 1901 р. був зроблений запис Е. Крістом від кобзаря О. Бутенка на Харківщині.

Стосовно думи «Про козака Голоту» Д. Ревуцький пише: «Народжується нині теж цікавий тип кобзаря-інтелігента, що бере з книги тексти й сам вигадує музику до них. Як зразок такої інтелігентської творчості подаємо мотив, записаний від Гната Мартиновича Хоткевича. Цей мотив, як казав сам автор, це перероблений голос народної пісні».

Г. Хоткевич сам склав мелодію. Уривок, котрий був поміщений у праці Д. Ревуцького, став основою обробки думи «Про козака Голоту», яку виконували пізніше бандуристи Михайло Полотай, Зиновій Штокалко та Федір Жарко.

«Про козака Голоту» — Г. Хоткевич зазначив, що це найкраща з його дум. «Вже початок один, широкий, розлогий дає розуміння, що мається діло і зі степом широким, і з такими широкими натурами: — уривок мелодії — Опис одежі козацької йде у веселих іронічних тонах під акомпанемент… Далі йшло збирання татарина, як ото він надіває багатий костюм хвалиться перед Жінкою, що вб'є козака Голоту. І мотив жінки — пів-український, пів-східний; сим робиться натяк, що може й жінка та була бранка. Козак убив татарина, стягає з нього дорогу одежу, іде до Січі і там п'яний від удачі і горілки, викликами славить поле Килиїмське».

• Бутенко Остап Якович

• Г. Хоткевич
• З. Штокалко
• Володимир Єсипок
• Т. Лазуркевич
• Ф. Жарко
• Михайло Полотай
• В. Мішалов
• Д. Губ'як

• Архив Никоненко

У Вікіджерелах є

Дума про козака Голоту

• Дума о козакѣ Голотѣ // Кулиш П. Записки о Южной Руси. Т. 1. — СПб, 1856. — С. 14–16.(укр.)(рос. дореф.)
• Ревуцький Д. — Українські думи та пісні історичні (Харків 1930), — С. 55.
• Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні. — Київ: Друк. Т-ва «Час», 1919. — С. 142—145.
• Михайло Возняк. Дума про козака-Нетягу в записі кінця XVII в. // Ювілейний збірник на пошану академика Михайла Сергієвича Грушевського. Т. 2. — Київ, 1928. — С. 26—33.

• Про герць козака з татарином // Грушевська Катерина. Українські народні думи. Том 2. — Київ-Харків: Пролетар, 1931. — С. 5.
• Голота // Малороссийские и червонорусские народные думы и песни / П. Я. Лукашевич. — Санкт-Петербург: В тип. Эдуарда Праца, 1836. — С. 49–50. — 170 c.(укр.)(рос. дореф.)
• Козакъ Голота // Сборник украинских песен издаваемый Михаилом Максимовичем. Ч. 1. — Киев: в Тип. Феофила Глюксберга, 1849. — С. 15–16. — 129 с.(укр.)(рос. дореф.)
• Про козака Голоту // Народные южнорусские песни. Сборник / А. Л. Метлинский. — Киев: Унив. тип., 1854. — С. 445—446.
• Поединок козака Голоты с татарином (дума) // Исторические песни малорусского народа. С объяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. Том первый. — Киев: Тип. М. П. Фрица, 1874. — С. 168—174.
• Голота // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 260. — 1000 екз.
• Дума про козака Голоту // Давній український гумор і сатира / упоряд. Л. Є. Махновець. — К.: Держлітвидав, 1959. — С. 476.
• Музей кобзарства. НІЕЗ «Переяслав». Виступ на кобзі В. Г. Кушпета. «Дума про козака Нетягу» [Архівовано 21 листопада 2020 у Wayback Machine.]