Дусь Сергій Васильович
| Дусь Сергій Васильович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 13 січня 1991 Пекурівка Чернігівської області | |
| Смерть | 13 липня 2014 (23 роки) Луганськ | |
| Громадянство |  Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Танкові війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Сергі́й Васи́льович Ду́сь (13.1.1991, Пекурівка Чернігівської області — 13.7.2014, м. Луганськ) — сержант Збройних сил України.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 1991 року в багатодітній родині у селі Пекурівка Чернігівської області. Закінчив ЗОШ села Пекурівка, потім — ПТУ училище та здобув професію електрика.
У часі війни мобілізований, механік-водій танка, 1-ша окрема танкова бригада. Збирався звільнятися з армії взимку[1].
Загинув у бою при проведенні заходів з розблокування оточеного терористами аеропорту Луганська. Колона танків прямувала на допомогу до заблокованого луганського аеропорту і потрапила під обстріл. Сергій був у танку «Булат», який ішов останнім у колоні. Під час бою танк під керівництвом Олександра Мороза, з навідником Федором Матюшею, зазнав два влучання. Від другого танк зайнявся, і рушив далеко в поле. Сергій Дусь загинув, а двоє членів екіпажу покинули спалений танк та полями вийшли до аеропорту[2]. Деякий час перебував в списку зниклих безвісти[3]; а станом на грудень 2014-го — полонених[4].
Обгоріле тіло Сергія змогли повернути через деякий час внаслідок обміну з терористами[5]. Похований в селі Пекурівка.
Без Сергія лишились батьки та дев'ять братів й сестер.
Нагороди[ред. | ред. код]
31 жовтня 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час війни на сході України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Командир 93-ї ОМБр Дмитро Брижинський: «Здуру просунутися на три кілометри вперед ми завжди можемо. Але треба зважувати, що ми матимемо на виході, якщо це зробимо». Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ ЛАП. Оборона Луганського аеропорту. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ Життя триває!. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ У полоні в бойовиків перебуває ще 490 полонених (список). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
- ↑ [Чернігівський кулак: 1-ша танкова бригада у боях на Донбасі (рос.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021. Чернігівський кулак: 1-ша танкова бригада у боях на Донбасі (рос.)]
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ № 838/2014 [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Дусь Сергій Васильович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Танкісти України
- Український Меморіал [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |