Електро́нний перехі́д (рос. электронный переход, англ. electronic transition) — перехід електрона з однієї орбіталі хімічної частинки на іншу. Супроводжується поглинанням або випромінюванням енергії.
Позначається наступним чином:
Випромінювання: (рівень з вищою енергією) →(рівень з нижчою енергією);
поглинання: (рівень з вищою енергією) ←(рівень з нижчою енергією).
Якщо знехтувати залежністю дипольного моменту
від коливальних координат, квадрат модулю дипольного моменту переходу перетворюється на
де
- власні функції гамільтоніану молекули, які відповідають власним значенням енергетичних станів
- компонента (
або
) оператора дипольного моменту молекули, яка залежить від електронних
й коливальних
координат.
Розглядаючи електронний момент переходу
отримують правило підбору по симетрії для електронних переходів: прямий добуток представлень
повинен містити повносиметричне представлення групи молекули.
Наприклад, електронний перехід з рівня e на рівень t2 у тетраедральних комплексах записується t2←e.
Комплекс
(точкова група
) в основному стані має замкнену електронну оболонку симетрії
Розгляньмо чи будуть дозволені переходи
та
на нижні збуджені стани
Електронно-дозволені переходи є найбільш інтенсивними серед усіх вібронних переходів. Якщо хвильові функції основного й збудженого станів
та
отримані методом молекулярних орбіталей, представлення
та
визначаються прямим добутком незвідних представлень, по яким перетворюються молекулярні орбіталі усіх відкритих оболонок. У точкові групі
компоненти дипольного моменту перетворюються по незвідним представленням
й
Для переходу
Таким чином, перехід
є дозволеним за рахунок компоненти дипольного моменту симетрії
Для переходу
:
Таким чином, перехід
заборонений. Для переходу
Таким чином, перехід
є забороненим.
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0