Елой де ла Іглесіа

Елой де ла Іглесіа
ісп. Eloy de la Iglesia
Ім'я при народженні Eloy Germán de la Iglesia Diéguez
Дата народження 1 січня 1944(1944-01-01)
Місце народження Сарауц, Гіпускоа, Іспанія
Дата смерті 23 березня 2006(2006-03-23) (62 роки)
Місце смерті
Поховання Zarautzd[1]
Громадянство Іспанія Іспанія
Професія кінорежисер, сценарист
Роки активності 1966-2003
IMDb ID 0407061

Ело́й де ла Ігле́сіа (фр. Eloy de la Iglesia; нар. 1 січня 1944, Сарауц, Гіпускоа, Країна Басків Іспанія — пом. 23 березня 2006, Мадрид, Іспанія) — іспанський кінорежисер і сценарист, письменник.

Біографія[ред. | ред. код]

Елой де ла Іглесіа народився 1 січня 1944 року в Сарауці, що в автономній спільноті Країна Басків у провінції Гіпускоа. Юнаком переїхав до Мадрида з наміром вивчати філософію і літературу. У старших класах школи став затятим сінефілом; не маючи можливості через вікові обмеження реалізувати свою любов до кіно в la Escuela Oficial de Cinematografía, відвідував курси в знаменитому паризькому IDHEC (зараз La femis).

Де ла Іглесіа не приховував своєї гомосексуальності і лівих поглядів, — це теми і проблематика його «гострих» і часто шокуючих фільмів. Наприкінці 1970-х режисер вперше звернувся у своїх фільмах до табуйованих у той час в Іспанії тем, таких як злочинність неповнолітніх, соціальна дезінтеграція через безробіття і вживання наркотиків, гомосексуальністьгомофобія), питання баскського націоналізму, поєднуючи іноді все в одному фільмі[2].

Критика нерідко позиціонує режисера як «іспанського Пазоліні» і порівнює з Р. В. Фасбіндером, — у свою чергу, де ла Іглесіа безперечний вплив зробив на свого співвітчизника Педро Альмодовара.

Знявши 21 фільм за 20 років (1966—1986), мав тривалу перерву в роботі через наркотичну залежність, — проблеми, яку йому, здається, вдалося цілком успішно вирішити (травень 1996). Відомий його крилатий вислів: «Мій потяг до наркотиків ніщо порівняно з моїм потягом до кіно» («Mi adiccion a la droga es poca cosa comparada con mi adiccion al cine»).

Де ла Іглесіа помер 23 березня 2006 року, у віці 62 років після операції по видаленню злоякісної пухлини.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер і сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1966 Фантазія Fantasía... 3 Fantasía... 3 Так Так
1969 Щось гірке у роті Algo amargo en la boca Так Так
1970 Кільце Cuadrilátero Так
1971 Скляна стеля El techo de cristal Так Так
1973 Тиждень вбивці La semana del asesino Так Так
1973 Крапля крові, щоб померти люблячи Una gota de sangre para morir amando Так
1973 Ніхто не почув її крику Nadie oyó gritar Так Так
1975 Гра в заборонене кохання Juego de amor prohibido Так Так
1976 У другій спальні La otra alcoba Так Так
1977 Таємні задоволення Los placeres ocultos Так Так
1977 Істота La criatura Так
1978 Священик El sacerdote Так
1979 Депутат El diputado Так Так
1980 Страх виходити увечері Miedo a salir de noche Так Так
1980 Шпана Navajeros Так Так
1981 Міністр дружини La mujer del ministro Так Так
1982 Колеги Colegas Так Так
1983 Голка El pico Так Так
1984 Голка 2 El pico 2 Так Так
1985 Інший поворот Otra vuelta de tuerca Так Так
1987 Тютюнниця із Вальєкаса La estanquera de Vallecas Так Так
2000-2006 т/с Студія 1 Estudio 1 Так Так
2003 Болгарські коханці Los novios búlgaros Так Так

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Елоя де ла Іглесіа[3]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія латиноамериканських критиків в царині розваг (Premio ACE)
1982 Кіно — Найкращий режисер Священик Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
1979 Гран-прі Золотий Г'юго за найкращий художній фільм Депутат Номінація
1983 Колеги Номінація
Іспанський кінофестиваль в Малазі
2003 Приз Золота Біснага Болгарські коханці Номінація
Філадельфійський міжнародний гей-лесбійський кінофестиваль
2003 Приз журі за найкращий гей-фільм Болгарські коханці Перемога
Премія Sant Jordi
2004 Премія за кар'єру Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]