Елізабет Гарднер

Елізабет Гарднер
англ. Elizabeth Jane Gardner
Народження 4 жовтня 1837(1837-10-04)[1][2][…]
Ексетер, Нью-Гемпшир, США[4]
Смерть 28 січня 1922(1922-01-28)[1][2][…] (84 роки)
  Сен-Клу[5]
Поховання цвинтар Монпарнас
Національність білі громадяни США[6]
Країна  США
Жанр портрет, побутовий жанр[7] і сакральне мистецтво[7]
Навчання Lasell Universityd і Академія Жуліана
Діяльність художниця, мисткиня
Напрямок академізм[8]
Вчитель Ange Tissierd, Жюль Лефевр, Адольф Вільям Бугро і Hugues Merled
У шлюбі з Адольф Вільям Бугро
Роботи в колекції Музей мистецтв Індіанаполіса, Художній музей Джорджіїd, Музей мистецтва Епплтона, Dahesh Museum of Artd і Національний музей жіночого мистецтваd

CMNS: Елізабет Гарднер у Вікісховищі
Портрет роботи Вільяма-Адольфа Бугро, 1879.

Елізабет Джейн Гарднер (англ. Elizabeth Jane Gardner; 4 жовтня 1837, Ексетер, штат Нью-Гемпшир, США — 28 січня 1922, Сент-Клауд, штат Міннесота, США) — американська художниця, друга та остання дружина французького живописця Вільяма-Адольфа Бугро.

Життєпис[ред. | ред. код]

Елізабет Джейн Гарднер народилася 4 жовтня 1837 року в місті Ексетер штату Нью-Гемпшир США. У 1856 році закінчила навчання в жіночому пансіоні Lasell, де здобула мінімально необхідну освіту для вихованої дівчини. Тут же навчалася композиції та малюнку, а також техніки роботи в акварелі. У пансіоні Елізабет потоваришувала зі своєю вчителькою Імогеною Робінсон, яка має художню освіту, здобуту в Дюссельдорфі. У 1864 році Елізабет Гарднер разом з Робінсоном поїхала до Парижа, будучи серед першої хвилі американців, які після Громадянської війни в США поїхали до Європи для навчання.

Елізабет Гарднер стала однією з перших американських художниць, які вступили до мистецьких закладів, де навчалися суто чоловіки. Не маючи з цієї причини можливості навчатися в академії Жуліана, вона вступила у приватні художні класи. Навчалася в Парижі у художників — Гуго Мерле (фр. Hugues Merle, 1823—1881), Жюля Лефевра та Вільяма-Адольфа Бугро. У 1866 році вона мала свій перший успіх у Паризькому салоні, де журі відзначило дві її картини. Гарднер стала першою американкою, яка виставлялася в Паризькому салоні та першою, удостоєною в Салоні золотою медаллю у 1872 році. Елізабет стала відомою художницею, її роботи принесли їй стабільне фінансове становище та незалежність. Її студія Rue Notre Dame des Champs стала місцем зустрічей для багатьох американців, які приїжджають за кордон.

Померла Елізабет Гарднер-Бугро 28 січня 1922 року в місті Сент-Клауд, штат Міннесота на 85-му році життя.

Особисте життя[ред. | ред. код]

1877 року Елізабет Гарднер познайомилася в Парижі з художником Вільямом-Адольфом Бугро і почала навчатися у нього. 1879 року стала зустрічатися з ним. Люблячи один одного і живучи разом, Гарднер та Бугро не могли одружитися аж до 1896 року: спочатку проти цього шлюбу виступила його донька Генрієтта, а потім ще й мати Бугро. Тільки після її смерті (у 91-річному віці), в 1896 — Вільям і Елізабет змогли одружитися[9]. Після смерті чоловіка 1905 року Елізабет ще кілька років писала, поки їй дозволяло здоров'я. Останні роки життя вона хворіла ревматизм, тому художниця не працювала.

Праці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Elizabeth Jane Gardner Bouguereau — 2008.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1996.
  4. http://n2t.net/ark:/99166/w6sz06v9
  5. https://books.google.co.uk/books?id=05_v5b_ZcAMC&pg=PA566&dq=Dictionary+of+Women+Artists+Elizabeth+Gardner&hl=fr&sa=X&ved=2ahUKEwjx_JfU4_31AhWSgVwKHfqOBIkQ6AF6BAgKEAI#v=onepage&q=Dictionary%20of%20Women%20Artists%20Elizabeth%20Gardner&f=false
  6. https://nmwa.org/art/artists/elizabeth-jane-gardner-bouguereau/
  7. а б https://rkd.nl/explore/artists/11383
  8. https://clements.umich.edu/item/elizabeth-jane-gardner-bouguereau-1837-1922-carte-de-visite-photograph-ca-1870/
  9. Вильям-Адольф Бугеро. Женитьба и Смерть. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Pearo, Charles. «Elizabeth Jane Gardner (1837—1922): Tracing the Construction of Artistic Identity» (Dissertation, University of Pittsburgh, 2002).
  • Pearo, Charles. «Elizabeth Jane Gardner: 'the Best Imitator of Bouguereau'.» In In the Studios of Paris: William Bouguereau and His American Students, edited by James Frederick Peck, 59–78. New Haven: Exhibition catalog from the Philbrook Museum of Art distributed by Yale University Press, 2006.
  • Fidell-Beaufort, "Elizabeth Jane Gardner Bouguereau: A Parisian Artist from New Hampshire, " Archives of American Art Journal 24 (1984), 2–3.
  • Adler, Hirscher, Weinberg, Americans in Paris: 1860—1900, Exhibition Catalog, National Gallery Company Limited, 2006

Посилання[ред. | ред. код]