Енн Маккефрі

Енн Маккефрі
Anne Inez McCaffrey
Ім'я при народженніAnne Inez McCaffrey
Народилася1 квітня 1926(1926-04-01)
Кембридж
Померла21 листопада 2011(2011-11-21) (85 років)
Ірландія
·інсульт
ПохованняВіклоу[1]
ГромадянствоСША США-Ірландія Ірландія
Діяльністьпрозаїк
Alma materКоледж Редкліфф, Гарвардський університет, Stuart Hall Schoold і Montclair High Schoold
Мова творіванглійська
Роки активностіз 1965
Напрямокфантастика, фентезі
Жанрфантастика
Magnum opusRestoreed, Dragonriders of Pernd, Корабель, що співав і Dragonsdawnd
ДітиTodd McCaffreyd
Нагороди

CMNS: Енн Маккефрі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Енн Айнез Маккефрі (англ. Anne Inez McCaffrey, 1 квітня 1926(19260401), Кембридж , Массачусетс — 21 листопада 2011, Ірландія) — ірландська письменниця-фантаст. Перша жінка, нагороджена преміями Г'юго та Неб'юла.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 1 квітня 1926 року в Кембриджі, штат Массачусетс. Закінчила Стюарт Холл (р. Стаунтон, шт. Вірджинія), Монтклейровську вищу школу (штат Нью-Джерсі), Редкліфф коледж (Кембридж, штат Массачусетс). У 1947 р. отримала з відзнакою ступінь бакалавра (слов'янські мови та література).

Вивчала метеорологію в Університеті міста Дублін. Працювала дизайнером і клерком у музичному магазині, професійно займалася музикою (співала оперні партії і диригувала оркестром). У 1950 році вийшла заміж, має трьох дітей: Алек Ентоні, народився в 1952; Тодд, народився у 1956, та Жоржанн, яка народилася у 1959 році. У 1970 Енн розлучилася, після чого повернулася на батьківщину предків, емігрувавши до Ірландії, де і прожила решту свого життя — 41 рік та написала більшість своїх книг

Творчість

[ред. | ред. код]

З 1954 р.— Енн Маккефрі — професійна письменниця. Перша публікація — «Свобода змагатися» (1953). Секретар-скарбник Асоціації американських письменників-фантастів (1968—1970).

Серед ранніх творів Маккефрі виокремлюється роман-дебют «Відновлена» (англ. Restoree) (1967), героїня якого повертається до життя після анабіозу, а також цикл повістей про жінку-кіборга, чий мозок (і, отже, особистість) управляє зорельотом, об'єднаний у збірку «Корабель, що співав» [The Ship Who Sang] (1969); продовження — «Зореліт-партнер» [PartnerShip] (1992 — у співавторстві з Маргарет Болл), «Шукає корабель» [The Ship Who Searched] (1992 — у співавторстві з Мерседес Лекі). Славу письменниці принесла багатотомна серія «Дракони Перну» [Dragonriders of Pern] (1967—2011), Політ дракона (1968). Першим твором Пернського циклу стало невелике оповідання «Пошук» [Weyr Search] (1968), яке отримало премію Г'юго в категорії «Найкраща новела», а весь серіал створювався протягом трьох десятиліть.

У 2005 році на церемонії вручення премії Г'юго отримала звання «Гросмейстер фантастики». А в 2006 році вона була включена до Зали слави наукової фантастики.

Смерть

[ред. | ред. код]

Енн Маккефрі пішла з життя на 86-му році життя, 21 листопада 2011 року, у себе вдома, в Ірландії від інсульту[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

|

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Цикл «Вершники Перна»

[ред. | ред. код]
  • Звіт про дослідження: P. E. R. N. (2002) / «The P. E. R. N. Survey (вересень 1993)» — коротке оповідання
  • Дзвін Дельфінів (2002) / «The Dolphin's Bell (1993)» — коротка історія
  • Брід Реда Ганрагена (2002) / «The Ford of Red Hanrahan (1993)» — коротке оповідання
  • Другий Вейр (2002) / «The Second Weyr» — коротка історія (1993)
  • Рятувальна експедиція (2002) / «Rescue Run (серпень 1991)» — коротке оповідання

Цикл «Сага про живі кораблі»

[ред. | ред. код]
  • Корабель, який співав / «корабель, який співав (квітень 1961)»
  • Корабель, який уболівав / «вона корабель, який уболівав (березень 1966)»
  • Корабель, який вбивав / «корабель, який вбив (жовтень 1966)»
  • Політ Драматичний / «драматична Місія (червень 1969)»
  • Корабель, який перемагав / «корабель, який зник (березень 1969)»
  • Корабель, який знайшов партнера / «партнер кораблі (1969)»
  • «Honeymoon (1977)»
  • Корабель, який повернувся (2001[а 3]) / «The Ship Who Returned (травень 1999)»

У співавторстві

[ред. | ред. код]
  • Корабель-партнер (2007) / «Partnership (1992)» — Співавтор: Маргарет Болл
  • Корабель, який шукав (2007) / «The Ship Who Searched[en] (1992)» — Співавтор: Мерседес Лекі
  • Місто, яке боролося (2008) / «The City Who Fought (1993)» — Співавтор: С. М. Стірлінг
  • «The Ship Who Won (1994)» — Співавтор: Джоді Лінн Най
  • «The Ship Errant (1996)» — Автор: Джоді Лінн Най
  • «The Ship Avenged (1997)» — Автор: С. М. Стірлінг

Цикл «Ірета»

[ред. | ред. код]

Серія «Космічні пірати (Планета піратів

[ред. | ред. код]
  • Сассинак (1997) / «Sassinak[en] (березень 1990)» — Співавтор: Джоді Лінн Най
  • Смерть по імені сон (1998) / «The Death of Sleep[en] (липень 1990)» — Співавтор: Елізабет Мун
  • Покоління воїнів (1998) / «Generation Warriors[en] (березень 1991)» — Співавтор: Елізабет Мун

Серія «Співаки кристалів»

[ред. | ред. код]
  • Співаки Кристалів (1997) / «Crystal Singer[en] (лютий 1982)» — збірник, що включає в себе чотири новели, написані з 1974 по 1975 р.
  • Килашандра / «Killashandra (1985)»
  • «Crystal Line (1992)»

Серія «The Coelura»

[ред. | ред. код]

Ще одна дилогія, дія якої відбувається в космічній Федерації Планет.

  • The Coelura (1983)
  • Nimisha's Ship (1998)

Серія «Таланти»

[ред. | ред. код]
  • Верхи на Пегасі / «осідлати Пегаса (серпень 1973)»
  • Жіночий Талант / «Жіноча талантів (лютий 1969)»
  • Яблуко / «Яблуко (1969)»
  • Узда для Пегаса / «вуздечка для Пегаса (липень 1973)»

Серія «Вежа і Рой»

[ред. | ред. код]

Серія «Корабельні коти»

[ред. | ред. код]

Серія «Планета Сурс»

[ред. | ред. код]
  • Майор запасу (2000) / «Powers That Be (1993)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • Планета під слідством (2000) / «Power Lines (1994)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • Пастка для піратів (2000) / «Power Play (1995)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо

Серія «The Twins of Petaybee»

[ред. | ред. код]
  • «Changelings (2005)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • «Maelstrom (2006)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • «Deluge (2008)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо

Цикл «Свобода»

[ред. | ред. код]
  • Земля свободи (2007) / «Freedom's Landing (1995)»
  • Вибір вільних (2007) / «Freedom's Choice (1996)»
  • «Freedom's Challenge (1998)»
  • «Freedom's Ransom (2002)»

Серія «Акорна»

[ред. | ред. код]
  • Спадкоємиця єдинорогів (2003) / «Acorna: The Unicorn Girl[en] (1997)» — Співавтор: Маргарет Болл[en]
  • Пошуки Акорни (2003) / «Acorna's Quest[en] (1998)» — Співавтор: Маргарет Болл
  • Народ Акорни (2003) / «Acorna's People[en] (липень 1999)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • Світ Акорни (2003) / «Acorna's World[en] (2000)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • Місія Акорни (2006) / «Acorna's Search[en] (2001)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • Бунтівники Акорни (2006) / «Acorna's Rebels[en] (2003)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • Тріумф Акорни (2006) / «Acorna's Triumph[en] (2004)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо

Серія «Діти Акорни»

[ред. | ред. код]
  • «en:First Warning (novel)[en] (2005)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • «Second Wave (2006)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо
  • «Third Watch (2007)» — Співавтор: Елізабет Енн Скарборо

Цикл «Дюна»

[ред. | ред. код]
  • Суперечка про Дьюне (1993) / «Decision at Doona (1969)»
  • «Crisis on Doona (1992)» — Співавтор: Джоді Лінн Най
  • «Treaty at Doona (1994)» — Співавтор: Джоді Лінн Най

Міжавторський цикл «Бойовий флот / „Fleet“»

[ред. | ред. код]

Цикл з 8 антологій під редакцією Девіда Дрейка і Білла Фоссетта («Bill Fawcett») пов'язаних єдиною сюжетною лінією. Енн Маккефрі написала оповідання для трьох антологій з цього циклу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Смерть Ен Маккефрі[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Премія Г'юго1968 року. Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 6 серпня 2016.
  5. Список переможців [Архівовано 17 грудня 2005 у Wayback Machine.] на сайті премії «Неб'юла»
  6. Список переможців [Архівовано 27 липня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Фантлаб»
  7. Лауреати премій Хьюго і «Гендальф» [Архівовано 23 січня 2011 у Wayback Machine.] на сайті фестивалю Worldcon
  8. Премія «Балрог» 1980 року [Архівовано 14 листопада 2006 у Wayback Machine.] на сайті журналу Locus
  9. Премія «Єврокон» [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Фантлаб
  10. «Британська премія фентезі» 1999 року [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Фантлаб»
  11. Список переможців [Архівовано 17 грудня 2005 у Wayback Machine.] на сайті премії Неб'юла 2004 року"
  12. Список переможців [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Фантлаб 2006 року»
  13. "Премія «Robert A. Heinlein Award» 2007 року [Архівовано 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Фантлаб»

Додаткова інформація

[ред. | ред. код]
  1. У перекладі з англійської Н. Віленської в антології «Легенди [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]».
  2. У перекладі з англійської О. Косової в антології «Легенди II [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]».
  3. У перекладі з англійської В. П. Ковалевського, Н. П. Штуцера в антології «Далекі горизонти [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]»

Джерела

[ред. | ред. код]