Ернст Мерк
| Ернст Мерк | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Ernst Merk | |||||||||||
| Народився | 27 вересня 1903 Фюрт, Середня Франконія, Баварія, Німецька імперія | ||||||||||
| Помер | 12 червня 1976 (72 роки) Мюнхен, ФРН | ||||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | офіцер, військовослужбовець | ||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||
| Учасник | Друга світова війна | ||||||||||
| Військове звання |  Генерал-майор | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Ернст Мерк (нім. Ernst Merk; 7 березня 1903, Фюрт — 12 червня 1975, Мюнхен) — німецький штабний офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія[ред. | ред. код]
Син офіцера. 1 квітня 1922 року поступив на службу в рейхсвер. З 26 серпня 1939 року — 1-й квартирмейстер генштабу 5-ї, з 25 жовтня 1939 року — 10-ї армії. 29 серпня 1940 року відправлений у резерв ОКГ і відряджений у генштаб 40-го армійського корпусу. З 30 вересня 1940 року — обер-квартирмейстер генштабу начальника німецької військової місії в Румунії, з 10 жовтня 1941 року — командування Чорного моря. З 1 червня 1942 року — обер-квартирмейстер у командному відділенні генерала-квартиремейстера групи армій «Південь», з 10 вересня 1942 року — групи армій «A». 15 лютого 1943 року відряджений у генштабу 3-го танкового корпусу, з 1 березня — начальник генштабу. 20 вересня 1944 року знову відправлений у резерв ОКГ і того ж дня призначений начальником генштабу 4-ї танкової армії, а 26 вересня — 17-ї армії, проте ці призначення не були реалізовані, оскільки 26 вересня Мерк був поранений і відправлений у Празький лазарет. В лютому 1945 року — заступник керівника оперативного відділу Генштабу сухопутних військ. З 5 березня 1945 року — начальник генштабу 18-ї армії. 11 травня взятий в полон радянськими військами в Курляндії, утримувався в різних таборах НКВС. 29 липня 1950 року військовим трибуналом Московського округу засуджений до 25 років трудових таборів. 8 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Звання[ред. | ред. код]
- Фанен-юнкер (1 квітня 1922)
- Лейтенант (19 грудня 1925)
- Обер-лейтенант (1 серпня 1928)
- Ротмістр (1 вересня 1934)
- Майор (24 квітня 1940)
- Оберст-лейтенант (15 лютого 1942)
- Оберст (15 лютого 1943)
- Генерал-майор (20 квітня 1945)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Німецький хрест
- в сріблі (6 липня 1942)
- в золоті (11 лютого 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (15 липня 1944)
Література[ред. | ред. код]
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X