Еріх Мюсфельдт
| Еріх Мюсфельдт | |
|---|---|
| нім. Erich Muhsfeldt | |
 | |
| Народився | 18 лютого 1913[1] Neubrückd, Kalkd, Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2] |
| Помер | 28 січня 1948 (34 роки) Краків, Краківське воєводство[d], Польська Народна Республіка[1] ·повішення |
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | пекар, наглядач концентраційного табору, політик |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | СА і СС |
| Роки активності | з 1940 |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Нагороди |  |
Еріх Мюсфельдт (нім. Erich Muhsfeldt; 18 лютого 1913, Краків, Австро-Угорщина - 24 грудня 1948, Краків, ПНР) - службовець таборів смерті Аушвіц і Майданек, обершарфюрер СС.
Біографія[ред. | ред. код]
Еріх Мюсфельдт народився 18 лютого 1913 року в Нойбрюк. За професією був пекарем. У 1933 році вступив у СА. Проходив службу в одному з підрозділів «Мертва голова». У 1939 році він приєднався до НСДАП.
До 1940 року Мюсфельд проходив службу в концтаборі Аушвіц I, а потім був переведений в концтабір Майданек, де служив до 15 листопада 1941 року. Після того, як Майданек був закритий, він відповідав за страту в'язнів, які залишилися в таборі. Надалі свідки стверджували, що він організував так зване «Свято врожаю», в рамках якого 17 тисяч ув'язнених були ліквідовані.
У червні 1942 року знову був відправлений у Аушвіц. На новому місці призначений командувачем зондеркоманди табору в крематорії II і III в Аушвіці II Біркенау, де також несли службу Отто Молль і Ганс Аумаєр.
Незважаючи на те, що Мюсфельдт відрізнявся расовою нетерпимістю, в таборі він завів близьку дружбу з угорським євреєм Міклошем Ніслі, який був лікарем і членом зондеркоманди табору, а також проводив досліди і розтини на вимогу доктора Йозефа Менгеле. Ніслі в своїх мемуарах описав діяльність Мюсфельда. В одному з епізодів останній, після власноручного здійснення страти 80 полонених пострілом в потилицю, прийшов до Міклоша зі скаргою на стан здоров'я. Доктор відповів, що у нього дуже сильно підвищений кров'яний тиск, і вказав, що це, ймовірно, пов'язано з недавньою стратою. Однак Мюсфельдт люто відповів, що для нього вбивство вісімдесяти осіб рівносильно вбивству одного, а підвищений тиск швидше за все пов'язаний з високим вмістом алкоголю в крові, який він споживав щодня.
Після закінчення Другої світової війни Еріх Мюсфельдт був заарештований і відправлений у Краків, де знаходився Верховний суд Польщі. Судове розслідування, яке тривало з 25 листопада по 16 грудня 1947 року, встановило його провину, що підтверджувалася свідчення свідків. Вони відзначали особливий садизм в його діях і вказували на випадки, коли Мюсфельдт топив в'язнів живцем в каналізації.
22 грудня 1947 року суд засудив його до смертної кари. 28 січня 1948 року в тюрмі Монтелупо в Кракові Еріх Мюсфельдт був повішений.
Сім'я[ред. | ред. код]
Був одружений, у шлюбі народився син. Доля дружини невідома, дитина загинула під час одного з бомбардувань міст Німеччини авіацією союзників.
Нагороди[3][ред. | ред. код]
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
Джерела[ред. | ред. код]
- Heberer P. Children during the Holocaust. — Rowman Altamira, 2011. — С. 474. — 557 с. — ISBN 9780759119864.
- Goldberg E., Gilbert M. Holocaust Memoir Digest: Vladka Meed, Elie Wiesel, Rudolf Vrba, Samuel Pisar, Bertha Ferderber-Salz, Nechama Tec, Dr. Salim Diamand, Ingrid Kisliuk, Jack Klajman. — Vallentine Mitchell Publishers, 2004. — С. 27. — 184 с. — ISBN 9780853035282.
- Erich Mussfeldt - Commission on Assisted Dying (англ.), Commission on Assisted Dying (21 лютого 2017).
- Dreyfus J-M. Destruction and Human Remains: Disposal and Concealment in Genocide and Mass Violence. — Oxford University Press, 2017. — С. 49—60. — 263 с. — ISBN 9781526116734.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #129414344 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.deutsche-biographie.de/pnd129414344.html
- ↑ Muhsfeldt, Erich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |