Естель Мосселі

Естель Мосселі
Загальна інформація
Повне ім'я	Естель Мосселі (фр. Estelle Mossely)
Громадянство	Франція
Народження	18 серпня 1992(1992-08-18) (32 роки) Кретей, Іль-де-Франс, Франція
Alma mater	Leonardo da Vinci Engineering Schoold
Вагова категорія	Легка (англ. Lightweight) (до 60,0 кг)
Зріст	168 см
Професіональна кар'єра
Перший бій	28 липня 2018
Останній бій	28 квітня 2023
Пояс	IBO (2019—2023)
Боїв	12
Перемог	11
Перемог нокаутом	1
Поразок	0
Нічиїх	1

Спортивні медалі
Представник  Франція
Жіночий бокс
Олімпійські ігри
Золото	2016 Ріо	Легка
Чемпіонат світу
Золото	2016 Астана	Легка
Бронза	2014 Чеджу	Легка
Чемпіонат Європи
Срібло	2014 Бухарест	Легка
Європейські ігри
Срібло	2015 Баку	Легка
Бронза	2023 Краків	Легка

Естель Мосселі (фр. Estelle Mossely, після одруження Естель Йока Мосселі (фр. Estelle Yoka Mossely), нар. 18 серпня 1992, Кретей, Іль-де-Франс, Франція) — французька боксерка, олімпійська чемпіонка 2016 року, чемпіонка світу 2016 року, срібна призерка чемпіонату Європи 2014 та Європейських ігор 2015, бронзова призерка Європейських ігор 2023, чемпіонка світу за версією IBO (2019—2023) у легкій вазі.

Мати — українка, батько — з Конго. Батько Мосселі приїхав в Україну вчитися на електротехніка. Тут він зустрів українську дівчину з районного центру. Повернутися в Конго не вийшло — почалася війна, тому хлопець з родиною переїхав до Франції, де й народилася Естель^[1].

• 1/32 фіналу: Перемогла Нго Хі Цюнь (В'єтнам) — 17-10
• 1/16 фіналу: Перемогла Юлію Ірменп (Німеччина) — 12-11
• 1/8 фіналу: Перемогла Таасмаль Тонгджань (Таїланд) — 13-11
• 1/4 фіналу: Програла Мавзуні Чорієвій (Таджикистан) — 12-20

• 1/16 фіналу: Перемогла Сандру Бруггер (Швейцарія) — PTS (2-0)
• 1/8 фіналу: Перемогла Лу Тхі Дуен (В'єтнам) — PTS (2-0)
• 1/4 фіналу: Перемогла Кінгу Сіву (Польща) — PTS (2-0)
• 1/2 фіналу: Програла Яні Алексєєвній (Азербайджан) — PTS (1-2)

• 1/16 фіналу: Перемогла Рі Тонг Сун (Північна Корея) — PTS (3-0)
• 1/8 фіналу: Перемогла Кароліну Вейн (Канада) — PTS (3-0)
• 1/4 фіналу: Перемогла Яну Алексєєвну (Азербайджан) — PTS (3-0)
• 1/2 фіналу: Перемогла Кеті Тейлор (Ірландія) — PTS (2-1)
• Фінал: Перемогла Анастасію Бєлякову (Росія) — PTS (3-0)

• 1/4 фіналу: Перемогла Ірму Тесту (Італія) — PTS (3-0)
• 1/2 фіналу: Перемогла Анастасію Бєлякову (Росія) — TKO
• Фінал: Перемогла Їнь Цзюньхуа (Китай) — PTS (2-1)

Перемогу у фіналі Олімпіади 2016 Мосселі здобула у свій день народження. За цей успіх була нагороджена Орденом Почесного легіону.

У 2022 році вирішила повернутися до аматорського боксу заради виступу на Олімпійських іграх 2024.

На Європейських іграх 2023 перемогла трьох суперниць, у півфіналі програла Келлі Гаррінгтон (Ірландія), завоювала бронзову медаль і кваліфікувалася на Олімпіаду 2024.

На Олімпійських іграх 2024 програла в першому бою Джаджейрі Гонсалес (США).

2018 року Естель Мосселі дебютувала на професійному рингу.

14 червня 2019 року завоювала вакантний титул чемпіонки світу серед жінок за версією IBO у легкій вазі.

28 квітня 2023 року звела внічию бій з чемпіонкою WBC Silver у першій напівсередній вазі Магалі Родрігес (Мексика).

Чоловік — Тоні Йока, французький боксер, олімпійський чемпіон 2016 року. Тоні Йока та Естель Мосселі стали першою золотою олімпійською парою в боксі.^[2]

Діти — Алі (2017) і Магомед (2019).

31 жовтня 2021 року Тоні Йока через Instagram повідомив про те, що він з Естель вже кілька місяців розлучені.^[3]

• Профіль на сайті Олімпійських ігор [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на сайті Boxrec (англ.)
• Профіль на сайті Sports-reference [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на сайті Espritbleu [Архівовано 19 липня 2019 у Wayback Machine.] (фр.)

Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.