Ефект Мейснера
Ефект Мейснера — це явище швидкого затухання магнітного поля в надпровіднику.
Надпровідник є ідеальним діамагнетиком. У магнітному полі в надпровіднику індукуються макроскопічні струми, які створюють власне магнітне поле, що повністю компенсує зовнішнє. Це явище, відкрите[1] в 1933 році німецькими фізиками Вальтером Мейснером та Робертом Охзенфельдом отримало назву ефекта Мейснера.
Ефект Мейснера руйнується в сильних магнітних полях. В залежності від типу надпровідника надпровідний стан при цьому або зникає повністю (так звані надпровідники першого роду), або ж надпровідник розбивається на нормальні й надпровідні області (надпровідники другого роду).
Пояснення ефекту Мейснера було наведено в теорії Лондонів (1935 рік) — першій теорії надпровідності, яка була повністю феноменологічною.
Ефектом Мейснера пояснюється левітація надпровідника над сильним магнітом (або магніту над надпровідником).
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ W. Meissner and R. Ochsenfeld, Naturwissenschaften 21, 787 (1933)
Література[ред. | ред. код]
- Тинкхам М. Введение в сверхпроводимость. — М. : Атомиздат, 1980. — 310 с.
- Шмидт В. В. Введение в физику сверхпроводников. — М. : МЦНМО, 2000. — 402 с.
Див. також[ред. | ред. код]
- Надпровідність
- Лондонівська глибина проникнення
- Абрикосівський вихор
- Ширяючий скейт від компанії Lexus може працювати на ефекті Майснера
 | Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |