Жевуські
Держава | Річ Посполита |
---|---|
House of Rzewuski у Вікісховищі |
Жевуські — русько-польський шляхетський рід герба «Кривда».
Перша згадка про рід у документах датується 1541 роком і пов'язана з іменем Криштофа Жевуського. Відомі численними старостами, воєводами, офіцерами, єпископами, письменниками.
Кшиштоф — дідич села Довжок
Згідно з актами 1540 —1541 років, Павло Жевуський залишив по собі трьох синів: Мацея, Станіслава та Миколая. З них у Миколая був син Вавжинець:
- Вавжинець
- Францишек Казимир Бейдо Жевуський
- Міхал Бейдо Жевуський
- Йозеф Бейдо Жевуський
- Станіслав (†1668) — львівський земський суддя
- Міхал Флоріан Жевуський — польський шляхтич та військовий діяч
- Ельжбета Концепольська — дружина Яна Концепольського
- Адам Міхал Жевуський (? — 1717) — є давнім предком Кароліни Марії Лянцкоронської — власниці палацу у Комарному.
- Антоніна Мячинська
- Михайло Йозеф Жевуський (? — 11 січня 1770) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої, меценат. Дружина Франциска Цетнер
- Ян Жевуський
- Франциск Жевуський — у шлюбі з Юліанною Скарбек
- Адам Жевуський
- Казимир (1750 — 7 липня 1820) — староста, депутат сейму.
- Станіслав Матеуш Жевуський, брат попереднього, є прапрадідом Евеліни — коханої Оноре де Бальзака.
- Маріанна Потоцька — дружина Станіслава Потоцького
- Сабіна Ледоховська
- Лукаш Жевуський
- Северин Жевуський — двічі одружений, дітей не мав
- Вацлав Петро Жевуський — власник сіл Роздол, Олесько та Підгірці. Одружений з Анною Любомирською
- Йозеф Жевуський
- Станіслав Фердинанд Жевуський — генерал королівських військ, кавалер орденів Білого Орла та св. Станіслава, власник Погребищ. Дружина Катаржина Радзивіл
- Анна
- Адам Вавжинець Жевуський — власник Погребищ та Чуднова, предводитель дворянства Київської губернії. Дружина Юстина Рдултовська
- Генрік Жевуський (1791—1866) — письменник та публіцист, предводитель дворянства Волинської губернії. Власник Чуднова. У шлюбі з Юлією Грохольською
- Кароліна Собанська (1795—1885) — чоловік Геронім Собанський. Згодом цивільна дружина генерала Вітта
- Адам Жевуський (1801—1888) — власник Погребищ, Борщагівки та Верхівні. У 1856 році отримав графський титул в Російській імперії. Був тричі одружений
- Станіслав Жевуський — граф
- Адам Вітольд Жевуський (1869—1939 рр.) — граф, його дружина відома італійська оперна співачка Олімпія з роду Монетті-Бонорат.
- Адам Жевуський
- Леон Жевуський
- Ева
- Леон Жевуський — граф, у шлюбі з Яніною Ліпковською
- Евеліна Ганська (1803—1882)
- Поліна Різнич
- Ернест Жевуський (1812—1862) — з 1856 р. граф. Дружина — Констанція Івановська, власниця Вчорайшого
- Марія
- Ернестина Меленевська
- Адам — одружений з Марією Володимирівною Потоцькою
- Вацлав
- Софія Подгорська
- Ернестина
- Вацлав
- Северин Юзеф Жевуський — третій син Станіслава Матеуша, коронний польський гетьман, власник Олесько, Підгірці та Глибочки. Кавалер орденів Білого Орла та св. Станіслава. У шлюбі з Констанцією Любомирською.
- Ізабелла Вальдштейн
- Марія Потоцька — дружина Ярослава Потоцького
- Вацлав Северин Жевуський — у шлюбі з Розалією Любомирською
- Каліста Теано
- Станіслав Жевуський
- Вітольд Жевуський
- Лев Жевуський
- Маурицій Жевуський
- Юзеф Жевуський — чернігівський стольник, староста вільховецький, дружина — внучка гетьмана Івана Виговського Мар'яна[1]
- Вінцентій Жевуський
- Міхал Флоріан Жевуський — польський шляхтич та військовий діяч
- Францишек Казимир Бейдо Жевуський
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 614. (пол.)
- Семенюк С. Історія Українського народу. — Львів : Апріорі, 2010. — 608 с. — ISBN 978-966-2154-14-6.
- Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 91—186. (пол.)
- Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, T. 1-15 – Warszawa 1904-1938.