Жінка-кавун

Жінка-кавун
англ. The Watermelon Woman
Жанрдрама
РежисерШеріл Дьюні
ПродюсериАлександра Юхаш
Баррі Свімар
СценаристШеріл Дьюні
У головних
ролях		Шеріл Дьюні
Гвіневер Тернер
ОператорМішель Креншо
КомпозиторПол Шапіро
КінокомпаніяDancing Girl
Дистриб'юторFirst Run Featuresd, Netflix і Vudu
Тривалість90 хв.
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1996
Дата виходулютий 1996 (Берлінаре)
5 березня 1997 (США)
Кошторис$300 000[1]
IMDbID 0118125
РейтингIMDb: 6.3/10 stars
cheryldunye.com/pages/watermelon.html

«Жінка-кавун» (англ. The Watermelon Woman) — американський фільм-драма 1996 року, поставлений режисеркою Шеріл Дьюні. Перший фільм про афроамериканських лесбійок[2] Прем'єра стрічки відбулася в лютому 1996 року на Берлінському міжнародному кінофестивалю, де вона отримала премію «Тедді» . У рамках святкування 30-ї річниці Премії «Тедді», фільм було обрано для показу на 66-му Берлінському міжнародному кінофестивалі в лютому 2016 року[3].

У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare[4][5].

Сюжет

[ред. | ред. код]
Фільм знято в жанрі псевдодокументального фільму, фокусуючись на особі неіснуючої голлівудської акторки і епосі 1930-х років.

Шеріл (Шеріл Дьюні), молода афроамериканка, працює у відео-крамниці у Філадельфії зі своєю подругою Тамарою (Валері Волкер). Вони заробляють додаткові гроші, знімаючи відео на замовлення. Шеріл зацікавлюється фільмами 1930-х років, в яких грають темношкірі акторки. Вона помічає, що ці акторки часто не згадуються в титрах. Подивившись один з фільмів тих часів з акторкою (Ліза Марі Бронсон), яка зазначена в титрах просто як «Жінка-кавун», Шеріл вирішує зняти про неї документальний фільм і з'ясувати більше про її життя.

В цей же час Шеріл знайомиться у крамниці з білою жінкою Діаною (Гвіневер Тернер), яка, на здивування Тамари, починає фліртувати з Шеріл. Діана просить Шеріл допомогти їй у виборі фільмів.

Для свого проєкту Шеріл починає брати інтерв'ю у людей на вулиці, запитуючи, чи знають вони про акторку «Жінка-кавун». Поставивши те ж питання своєї матері, вона з'ясовує, що мати пам'ятає цю акторку в обличчя. Мати розповідає Шеріл, що чула, ніби «Жінка-кавун» виступає як співачка у філадельфійських клубах. Мати радить доньці зустрітися з Лі Едвардсом (Браян Фрімен) — людиною, яка виконала багато роботи з дослідження фільмів за участю темношкірих акторів. Шеріл разом з Тамарою вирушають до нього, і той розповідає про культуру темношкірого населення Філадельфії 1920-х і 1930-х років. Він пояснює, що в ті дні афроамериканки грали переважно служниць.

Шеріл зустрічається з подругою своєї матері Ширлі, яка виявляється лесбійкою. Ширлі розповідає, що справжнє ім'я «Жінки-кавун» Фей Річардс і що вона також була лесбійкою. Також Ширлі сказала, що Фей жила з Мартою Пейдж, білою жінкою-режисером, і що Марта була злісною і потворною жінкою.

Між тим Діана продовжує знайомство з Шеріл. Вона запрошує її до себе додому. Шерил залишається з нею вечеряти, розповідає про свій проєкт. Спілкування переходить у флірт, і в результаті дівчата займаються сексом. Шеріл вирішує, що хоча Діана не її типу, але їй сподобалося бути з нею.

Потім Шеріл зустрічається з критиком Каміллою Паглія[en], яка направляє її в архів організації CLIT, де зберігається багато інформації про лесбійок. Там Шеріл знаходить фотографії Фей Річардс. За допомогою Діани Шеріл намагається зв'язатися з сестрою Марти Пейдж, яка заперечує, що Марта була лесбійкою.

У той час, як Шеріл і Діана зближуються, Тамара дає зрозуміти Шеріл, що Діана їй не подобається і вона не схвалює їхніх стосунків. Вона звинувачує Шеріл у бажанні бути білою, а Діану в тому, що чорні люди є для неї фетишем.

Шеріл дзвонить Джун Волкер (Шеріл Кларк), дізнавшись, що та була подругою Фей впродовж 20 років. Вони домовляються про зустріч, але Джун відвезли до лікарні і вона залишає Шеріл листа, в якому розповідає, що вона злиться на Марту Пейдж, і що та нічого не могла зробити з тим, чим було життя Фей.

У розлуці з Діаною, у сварці з Тамарою, Шеріл завершує свій проєкт.

У ролях

[ред. | ред. код]
Шеріл Дьюні Шеріл
Гвіневер Тернер Діана
Валері Волкер Тамара
Ліза Марі Бронсон Фей «Жінка-кавун» Річардс
Шеріл Кларк Джун Волкер
Ірен Дьюні в ролі самої себе
Браян Фрімен Лі Едвардс
Камілла Палья в ролі самої себе
Сара Шульман Активістка CLIT
В. С. Броді співачка караоке

Визнання

[ред. | ред. код]
Нагороди та номінації фільму «Жінка-кавун»[6]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
1996 Берлінський міжнародний кінофестиваль Премія «Тедді» Жінка-кавун Перемога
1900 ЛГБТ-кінофестиваль «Аутфест» в Лос-Анджелесі Приз глядацької аудиторії Перемога

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Haslett, T.; N. Abiaka (12 квітня 1997). Cheryl Dunye - Interview (англ.). Black Cultural Studies Web Site Collective. Архів оригіналу за 01.04.2011. Процитовано 21.03.2016.
  2. ↑ а б Harry M. Brenshoff and Sean Griffin. Queer images : a history of gay and lesbian film in America. — USA : Rowman & Littlefield Publishers, Inc, 2006. — С. 242. — ISBN 0-7425-1971-6.(англ.)
  3. ↑ Berlinale 2016: Panorama Celebrates Teddy Award’s 30th Anniversary and Announces First Titles in Programme. Berlinale. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 24.03.2016.
  4. ↑ The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 16.03.2016.
  5. ↑ Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16.03.2016.
  6. ↑ Нагороди та номінації фільму «Жінка-кавун» на сайті IMDb

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жінка-кавун&oldid=43081524