Заградівка
| село Заградівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Херсонська область |
| Район | Бериславський район |
| Громада | Кочубеївська сільська громада |
| Облікова картка | Заградівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1795 |
| Населення | 717 |
| Площа | 4,4356 км² |
| Густота населення | 161,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 74011 |
| Телефонний код | +380 5535 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°31′17″ пн. ш. 33°16′38″ сх. д. / 47.52139° пн. ш. 33.27722° сх. д.Координати: 47°31′17″ пн. ш. 33°16′38″ сх. д. / 47.52139° пн. ш. 33.27722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 30 м |
| Водойми | р. Інгулець |
| Відстань до обласного центру | 135 км |
| Найближча залізнична станція | Високопілля |
| Відстань до залізничної станції | 25 км |
| Місцева влада | |
| Староста | Сковородко Діна Василівна |
| Карта | |
  Заградівка | |
 Заградівка | |
| Мапа | |
 | |
Загра́дівка — село в Україні, у Кочубеївській сільській територіальній громаді Бериславського району Херсонської області. Населення становить 717 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на березі р. Інгулець на стику трьох областей: Херсонської, Дніпропетровської (Широківський район) та Миколаївської (Казанківський район).
Історія[ред. | ред. код]
Походження назви[ред. | ред. код]
Назва Заградівки походить від прізвища власника земель камергера Загряжського Олександра Івановіча (1772—1813) або Настасії Заграцької (за даними Ведомости 1806 года про поселения Херсонского уезда [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.]) і первісно мало назву Загрядовка[1].
Перші згадки і заснування[ред. | ред. код]
Заградівка вперше згадується в офіційних документах у 1795 році. Заснована литовськими поселенцями[2]. У 1810 році була збудована кам'яна церква святих мучеників Адріана та Наталії[3]. Станом на 1886 рік у містечку, центрі Заградівської волості Херсонського повіту Херсонської губернії, мешкало 1105 осіб, налічувалось 185 дворів, церква православна, церковно-приходська школа, відкрита у 1862 році[4], 2 лавки, працювала переправа через Інгулець, проходив ярмарок на день Трійці[5].
ХХ століття[ред. | ред. код]
В січні 1918 року в окупованому селі було встановлено радянську владу.
В 1919 розі в менонітській колонії вбито більше 200-т осіб, на думку свідків подій вбивці належали до так званих «махновців».
У 1920 році була утворена сільська рада. У 1925 році в селі створено перші товариства спільного обробітку землі (ТСОЗ).
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 895 осіб, з яких 404 чоловіки та 491 жінка[6].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 717 осіб[7].
Мовний склад[ред. | ред. код]
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 694 | 96,79 % |
| Російська | 20 | 2,79 % |
| Інше | 3 | 0,42 % |
| Разом | 717 | 100,00 % |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
У селі функціонує Заградівський НВК «ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок».
Туризм[ред. | ред. код]
Основним туристичним об'єктом є р. Інгулець. По ній прокладаються туристичні маршрути. Відбуваються масові заходи на туристичних байдарках.[9]
Історичні пам'ятки[ред. | ред. код]
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Братська могила. Пам'ятник воїна на весь зріст, біля ніг — скорботна жінка, яка схилилась. Надгробок трапецієподібної форми, з зіркою на верхівці, висота — 6,5 м, ширина — 3,5 м, граніт. Пам'ятник встановлено 1961 р.
Відомі мешканці[ред. | ред. код]
У Заградівці народились:
- Должок Олег Олександрович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Призер Ігор Нескорених-2023.
- Костюк Юрій Григорович (1910—2005) — український письменник, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Єфименко, Ірина (Українська мова, 2011, № 4). Ойконімія Херсонщини в історико-етимологічному аспекті (загальні уваги) (PDF). http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42894/02-Yefymenko.pdf?sequence=1 (укр.) . Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2022. Процитовано 23.11.2018.
- ↑ Загдадівка. Сайт Віртуального проекту «Краєзнавство Таврії». Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 3 травня 2017.
- ↑ Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 456 с.
- ↑ Інгульський степ. Збірник [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник В. А. Сердюк. — К.: Ярославів Вал, 2019. — 500 с.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Похід на туристичних байдарках по р. Інгулець. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 21 січня 2015.
<ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.Посилання[ред. | ред. код]
- ЗАГРА́ДІВКА в Енциклопедії Сучасної України//Інститут енциклопедичних досліджень НАН України [Архівовано 19 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Zagradovka Mennonite Settlement (Kherson Oblast, Ukraine) [Архівовано 28 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Погода в селі Заградівка [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Заградівці 200 років // Жовтневі зорі. — 1976. — № 101 (21 серп.). — С. 2.
- Lohrenz, Gerhard L. Sagradowka: A History of a Mennonite Settlement in Southern Russia. Winnipeg: CBC Publications, 1947.
- Neufeld, Dietrich. Mennonitentum in der Ukraine; Schicksalsgeschichte Sagradowkas. 2nd ed. Emden, 1922. [Архівовано 8 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Фото менонітів з села Заградівка. [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Джон Мартенс. В пам'яті про Заградівку. (John Martens.In Memory of Zagradovka [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.].)
- Шон Патерсон Махновський експримент: анархіський експеримент в умовах хаосу. [Архівовано 25 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт територіальної громади [Архівовано 26 серпня 2021 у Wayback Machine.]
| |||||
| ||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |