Задорожний провулок (Київ)
Задорожний провулок Київ | |
---|---|
Задорожний провулок, вигляд в бік Васильківської вулиці | |
Місцевість | Голосіїв |
Район | Голосіївський |
Загальні відомості | |
Протяжність | 260 м |
Координати початку | 50°23′39″ пн. ш. 30°30′23″ сх. д. / 50.394250° пн. ш. 30.506528° сх. д.Координати: 50°23′39″ пн. ш. 30°30′23″ сх. д. / 50.394250° пн. ш. 30.506528° сх. д. |
Координати кінця | 50°23′46″ пн. ш. 30°30′15″ сх. д. / 50.396167° пн. ш. 30.504361° сх. д. |
поштові індекси | 03040 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Голосіївська» |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 10546 |
У проєкті OpenStreetMap | r1594066 |
Мапа | |
Задорожний провулок у Вікісховищі |
Задоро́жний прову́лок — провулок у Голосіївському районі міста Києва, місцевість Голосіїв. Пролягає від Красилівської вулиці до Васильківської вулиці.
Історія[ред. | ред. код]
Провулок під сучасною назвою відомий з 1935 року. До середини 70-х років XX століття паралельно провулку пролягала також Задорожна вулиця. Згодом розташовані на ній споруди було перенумеровано по сусідніх вулиці Михайла Стельмаха і 3адорожньому провулку.
Зображення[ред. | ред. код]
- Вигляд від Васильківської вулиці
Джерела[ред. | ред. код]
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 62.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 78. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиці Києва. Довідник / під ред. А. М. Сигалова. — К. : Агентство преси «Журналіст», 2005. — С. 25. — ISBN 966-95457-1-5.
- Задорожний провулок // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 81. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |